Ласовська Євгенія Костянтинівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ласовська Євгенія Костянтинівна

ЛАСО́ВСЬКА Євгенія Костянтинівна (Ласовська-Старицька; 26. 02. 1904, за ін. даними – 1906, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 11. 07. 1968, Париж) – співачка (сопрано). Дружина М. Скали-Старицького, сес­тра О. Ласовської-Соневицької. Навч. у г-зії в м. Чортків (нині Терноп. обл.), закін. укр. г-зію сестер василіянок у Львові. Вокал. освіту здобула у Львів. і Варшав. (кл. Ч. Заремби) консерваторіях. Співала у театрах Варшави, Бидґоща (Польща, 1930–32), Львова (1932–33), Віль­но (нині Вільнюс, 1934–36). У 1930-х рр. виступала в концертах «Бандуриста» й «Сурми». 1939–42 – солістка Львів. радіо, разом із чоловіком брала участь у радіоконцертах Львова (1930–42). Останні виступи на сцені – у Відні (1942–43). Від 1947 меш­кала у Парижі. Володіла легким, рухливим голосом, артистизмом. У репертуарі – твори М. Лисенка, Д. Січинського, Я. Лопатинсько­го, Б. Кудрика, М. Гайворонсько­го, Ф. Шуберта, С. Монюшка, укр. і польс. нар. пісні. Виконав. мист-во Л. високо цінував В. Бар­вінський.

Партії: Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні), Евридіка («Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха).

Літ.: Барвінський В. Хорові концерти «Львівського Бояна» // Боян. Дрого­бич, 1930. № 4–5; Концерт «Сурми». Співачка Ласовська // Там само. № 6– 7; Нижанківський Н. Українські жінки і музика // Назустріч. Л., 1934. № 12; Ласовська-Старицька Є. у Відні // Львів. вісті. 1943, 12 січ.; Наумович С. Пам’яті великого таланту // Свобода. Нью-Йорк, 1968, 3 листоп.

П. К. Медведик

Стаття оновлена: 2016