Ласпі VII - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ласпі VII

ЛА́СПІ VІІ – мезолітична стоянка. Виявлена на береговому схилі бухти Ласпінська на вис. 13 м. над р. м., досліджена 1974–76 під кер-вом Д. Телегіна. Кілька горизонтів культур. нашарувань становлять відклади зруйнов. природ. факторами скел. гроту. Культур. шар товщиною до 2 м складався з прошарків черепашок Helix, змішаних з глиною, щебенем, попелом і вугіллям вогнищ, роздрібленими кістками лісових тварин (оленя, косулі, кабана, тура, ведмедя, борсука, зайця), а також риб (судака, вирезуба, сома). Для виробів з кременю характер. мікролітизм. Знайдено нуклеуси, досконалі пластини з них, скребачки на відщепах, свердла. Визначал. є пластини з глибокими виїмками по краях (анкоші) та характерні геом. мікроліти (дрібні симетр. й асиметр. трапеції, трикутники), які кріпили на вістря стріл. Кістяні вироби представлені гарпунами. Стоянка належить до мурзак-кобинської культури і датована 7–6 тис. до н. е.

Літ.: Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ят­­ки України. К., 1982.

Л. Л. Залізняк

Стаття оновлена: 2016