Ластівка Петро Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ластівка Петро Петрович

ЛА́СТІВКА Петро Петрович (04. 01. 1957, Ужгород) – режисер, актор. Син П. Ластівки. Засл. діяч мист-в України (2009). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1979; викл. В. Нел­лі, М. Рудін). Дебютував у 5-річ. віці на сцені Терноп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Працював реж.-постановником Черніг. (1979–88) та гол. реж. Терноп. (1988–92) укр. муз.-драм. театрів ім. Т. Шевченка. 1993–2011 як запрош. реж. здійснював постановки вистав у різних театрах України; водночас 1996–2005 – дир., 2005–10 – радник президента компанії «Радіо Тон» (Тернопіль). Від 2011 – худож. кер. Волин. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка; за сумісн. викладає у Волин. уч-щі культури і мист-в (обидва – Луцьк). Заст. голови Львів. міжобл. відділ. НСТДУ (від 2011). У виставах часто поєднує музику, танець, пластику, вокал, діалоги на тлі філос. роздумів про життя. Зіграв у фільмах ролі Петька («Чортова дюжина», 1970, реж. В. Жилін), Борі Штепи («Вершники», 1972, реж. В. Костроменко), Радика Руднєва («Дума про Ковпака», 1973–76, реж. Т. Левчук), Заболотного («Державний кордон. За порогом перемоги», 1987, реж. Б. Степанов).

Вистави: «Серце Луїджі» І. Буковча­на (1982), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1984; 2004; диплом за кращу режисуру і кращу виставу фестивалю «Прем’єри сезону», Івано-Франківськ, 2005), «Ромео і Джульєтта» (1986), «Гамлет» (1991), «Приборкання норовливої» (1993) В. Шекспіра, «Віктори­на» Ф. Метлінґа (диплом за кращу ре­­жисуру і кращу виставу Всеукр. фестивалю-огляду театрів «Золотий лев», Львів), «Народний Малахій» М. Ку­­лі­ша (обидві – 1989), «Калігула» А. Камю (1993), «Марія Тюдор» В. Гюґо (1996), «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо (1999), «Вісім люблячих жінок» Р. Тома (2004), «Северин Наливайко» за С. Чер­касенком, Г. Кониським, П. Кулішем, «Без вини винні» О. Островського (обидві – 2005), «Тригрошова опера» Б. Брех­­та (2006), «Моя чарівна леді» за Б. Шоу (2008), «Одкровення від Мазепи» за О. Островським, «Кармен» П. Ластівки за П. Меріме (диплом за кращу муз. виставу фестивалю «Прем’єри сезону», Івано-Франківськ, 2009; обидві – 2009), «Хорунжий Назар Стодоля та його любовні поневіряння» за Т. Шев­ченком (2010), «Дон Жуан» Ж.-Б. Мольєра (2011), «За двома зайцями» за М. Ста­рицьким, І. Нечуєм-Левицьким (2012).

Літ.: Оверчук М. Українець у дворянстві // Просценіум. 2005. № 1–2; Макси­менко С. Вільний режисер // День. 2011, 28 лют.; Липківська А. Лучанські театральні кульбіти-спеції // Там само. 2013, 25 січ.; Загурська Е. Класика майбутнього // УТ. 2014. № 1; Липківська А., Загурська Е. Маятник долі // КіЖ. 2014, 17 квіт.

А. М. Глива

Стаття оновлена: 2016