Ластівка Петро Трохимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ластівка Петро Трохимович

ЛА́СТІВКА Петро Трохимович (05. 07. 1922, с. Савинці, нині Рокитнян. р-ну Київ. обл.) – актор. Батько П. Лас­тівки. Нар. арт. УРСР (1980). Орден Б. Хмельницького 3-го ступ. (2003). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Школу кіноактора при Київ. кіностудії худож. фільмів (1949; викл. А. Бучма, Б. Моховсь­кий). Працював актором Закарп. (Ужгород, 1946–55), Черніг. ім. Т. Шев­чен­ка (1956–59) укр. муз.-драм. театрів; Терноп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка (1960–88), у якому інсценізував твір «Роман міжгір’я» Івана Ле (1972). Л. творив влучні, сатирично загострені, суто нар. характери, змальовуючи своїх героїв колорит. барвами. Автор п’єс «Міль» (1953), «За волю Карпат» (1955; обидві – Ужгород), «Дівчина з Десни» (Чг., 1959), «Обличчям до сонця» (1968).

Ролі: Петро («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Семен («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Левко, Брут («Майська ніч», «Вій» за М. Гоголем), Онуфрій («Зем­ля» за О. Кобилянською), Василь («Ци­ганка Аза» М. Старицького), Яшка («Ве­сілля в Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда), Крячко, Кирило («Дикий Ангел», «Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця), Кравчина («Незабутнє» за О. Дов­женком), Молчалін («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Нагульнов («Піднята цілина» за М. Шолоховим); у кіно – Сержант («Подвиг розвідника», 1947, реж. Б. Барнет), Батько («Вершники», 1972, реж. В. Костроменко), Василь («Дума про Ковпака», 1973–76, реж. Т. Левчук).

Літ.: Демків Б. Велика таїна любові: До 75-річчя від дня народж. відомого актора театру і кіно, нар. арт. України П. Т. Ластівки // Тернопіль веч. 1997, 5 лип.

І. І. Папуша

Стаття оновлена: 2016