Ластович-Чулівський Семен Семенович
Визначення і загальна характеристика
ЛАСТО́ВИЧ-ЧУЛІ́ВСЬКИЙ Семен Семенович (04. 11. 1910, с. Чайковичі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. — 04. 03. 1987, м. Мюнхен, Німеччина) — бандурист, теоретик з виготовлення бандур. Закін. академ. гімназію у Львові (1930). Гри на бандурі навч. у Ю. Сінгалевича, виготовленню бандур — у К. Місевича. Був організатором хорів і драм. гуртків. Виступав з концертами у селах і містах Галичини, зокрема у складі квінтету бандуристів (разом із Г. Бажулом, С. Ганушевським, С. Малюцою, Ю. Сінгалевичем), на Львів. радіо. Наприкінці 1930-х рр. репрес., 1939 втік із концтабору. Від 1941 мешкав і працював у Львові, був учасником з’їзду галиц. бандуpистiв (беpезень 1943). Відтоді збагатився репертуар і збільшився склад ансамблю бандуристів, де виступав Л.-Ч. (до нього долучились Я. Бабуняк, Г. Смирний, З. Бережан, В. Юркевич та ін.). Від 1944 — у Німеччині, виступав у складі Капели бандуристів ім. Т. Шевченка під керівництвом Г. Китастого. Внаслідок тривалої хвороби і втрати слуху припинив концертну діяльність. Остан. період життя присвятив пед. праці й розробленню теор. основ конструювання бандур. Автор праць «Листи про бандуру» (1956), «Збірник українських народних пісень і мелодій для бандури: репертуар пісень і мелодій для голосу і бандури з полегшеним способом самонавчання» (1959; обидві — Нью-Йорк), «Кобза-бандура» (Мюнхен, 1964).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
