Ластов’як Оксана Ярославівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ластов’як Оксана Ярославівна

ЛАСТОВ’Я́К Оксана Ярославівна (25. 05. 1957, Львів) – естрадна співачка, бандуристка. Засл. арт. України (2007). Лауреатка фестивалю укр. естрад. пісні «На хвилях Світязя» (с. Світязь Шацького р-ну Волин. обл., 1998). Закін. Дрогоб. пед. ін-т (Львів. обл., 1981). Від 1983 мешкає у Литві. Від 1997 – кер. укр. родин. гурту «Світлиця» при культур. центрі «Тауракалніо» у Вільнюсі. У репертуарі – пісні «Вечірня пісня» (сл. К. Стеценка), «Вітре буйний», «По діброві», «Думи мої», «Плавай, плавай, лебедонько» (усі – сл. Т. Шевченка), «Реве, гуде негодонька» (сл. Лесі Українки), «Два кольори» (сл. Д. Павличка), «Гімн вчителів», «Знов вітри», «Сучасникам» (усі – сл. власні), а також укр. нар. пісні «Тихий Дунай», «Ой чий то кінь стоїть», «Цвіте терен» та ін. Записала аудіо­альбоми: «За те, що чекав» (1997), «Їде весілля» (1999), «Ой ударила куля» (2002), «Моя Леся» (2004), «Зійшла зоря» (2006), «Ех, забава» (2009), «Моя Украї­но» (2011). У складі гурту гастролювала в Україні, Польщі, Естонії, Латвії, Чехії, Словаччині, Словенії.

Літ.: Залізняк Б. Українська пісня роз­чулює строгі литовські серця // УС. 2006. № 35.

Б. В. Залізняк

Стаття оновлена: 2016