Корчак - Чепурківський Овксентій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корчак - Чепурківський Овксентій Васильович

КОРЧА́К-ЧЕПУРКІ́ВСЬКИЙ Овксентій Васильович (14(26). 02. 1857, м. Костянтино­­град, нині Красноград Харків. обл. – 27. 11. 1947, Київ) – лікар-гігієніст, епідеміолог. Батько Ю. Корчака-Чепурківського. Д-р медицини (1898), проф. (1918), акад. АН УРСР (1921; у 1928–34 – секр. Президії). Навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві (від 1877), звідки відрахований за участь у студент. заворушеннях. Закін. Харків. ун-т (1883). Працював земським сан. лікарем у Полтав. і Херсон. губ. 1891–97 очолював сан. бюро Бессараб. губерн. земства в Кишине­­ві, де запровадив мед. звітність. Згодом – зав. сан. відділу Київ. міської управи, 1907 звільн. з посади через «неблагонадійність». Водночас від 1903 – у Ки­­їв. мед. ін-ті: засн. і зав. каф. заг. і соц. гігієни (1918–23), організатор і декан мед. ф-ту (1921–22); від 1921 – засн. і зав. каф. нар. здоров’я та соц. медицини (згодом санітарії та гігієни) АН УСРР, реорганіз. 1934 в Ін-т демографії та сан. статистики АН УРСР, де 1934–38 керував сан.-статистич. відділом; був консультантом Ін-ту клін. фізіології АН УРСР (1938–41; усі – Київ). Очолював сан. департамент Мін-ва нар. здоров’я й опікування Української Держави (1918), а також Мін-во (1919). Співорганізатор Всеукр. спілки лікарів (1917). Брав участь у вид. першого на Наддніпрянщині укр. наук.-мед. часопису «Українські медичні вісті», у діяльності мед. секції ВУАН, Рос. т-ва лікарів у пам’ять М. Пирогова; займався сан.-просвітн. роботою у Київ. т-ві нар. грамотності, читав лек­­ції про інфекц. хвороби, влаш­­тував протихолерну виставку. Започаткував часопис «Вісті Всеукраїнської академії наук» (1928). Засн. соц. медицини в Україні, обстоював необхідність її викладання, 1906 першим в Україні почав читати курс з соц. гігієни і громад. медицини у Ки­­їв. комерц. ін-ті. Досліджував стан здоров’я і демогр. характеристики насел. України та Росії, основи орг-ції сан. справи, проблеми використання ста­­тистич. методів під час вивчення стану здоров’я насел., різні аспекти мед. обслуговування насел., зокрема фінансування і забезпечення лікар. препаратами. Вивчав також епідеміоло­­гію дифтерії, сформулював закон періодичності її епідемій, положення про антагонізм між епідеміями дифтерії та ін. дит. інфекцій. Автор праць з історії земської медицини, сан. статис­­тики. Склав таблицю смертності й тривалості життя насел. України, розробив «Номенклатуру хвороб: Латинсько-українські наз­­ви хвороб та російський покажчик до них» (К., 1927).

Пр.: Эпидемические вопросы в сис­­теме исследования санитарного состояния населения России // Обществ.-сан. обозрение. 1886. № 2; Дифтерит в Херсонском уезде // Сб. Херсон. земства. 1891. № 11; Материалы для истории земской медицины в Бессарабской губернии. Вып. 1. Кишинев, 1893; О пригодности метрических дан­­ных о смертности для целей изучения эпидемий сельского населения России: Докл. на 4-м Пирогов. съезде. К., 1896; Отношение между губернским и уездным земствами в деле организации земской медицины // Вест. гигие­­ны. 1900. № 1; Проект обязательных постановлений по постройке жилых помещений в г. Киеве // Тр. Об-ва ки­­ев. врачей. 1903–04; Войны и эпи­­де­­мии // Рус. врач. 1904. № 16; Наши общественно-санитарные нужды настоящего времени // Тр. Об-ва киев. врачей. 1905; Їжа та здоров’я людини. К., 1927; Основні етапи будування та розвитку вищої медичної школи в Києві за перше десятиліття існування радянської влади на Україні // Укр. мед. вісті. 1928. № 9–10.

Літ.: Каган С. С. Видатний санітарний діяч України – академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський. К., 1965; Белицкая Е. Я. О социал-гигиенисте А. В. Корчаке-Чепурковском // СЗ. 1982. № 6; Ганіткевич Я., Голяченко О. М. Овксентій Корчак-Чепурківський – фундатор національної вищої медичної школи і медичної науки (До 145-річчя з дня народж.) // Вісн. соц. гігієни та орг-ції охорони здоров’я Укра­­їни. 2002. № 4; Кундієв Ю. Трагічна доля вченого // Сучасність. 2006. № 7; Власенко С. В. Діяльність О. Корчака-Чепурківського в період Українського відродження (1905–20-і рр. 20 ст.) // Охорона здоров’я України. 2007. № 1(25).

Ю. І. Кундієв

Стаття оновлена: 2014