Латентність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Латентність

ЛАТЕ́НТНІСТЬ (від лат. latentis – прихований, невидимий) – здатність об’єктів або процесів перебувати в прихованому стані, не проявляючи себе. Л. є міждисциплінар. пред­метом, оскільки поділ на явне і приховане застовують в екон., соціол., політол. та ін. соц. і гуманітар. дослідженнях. Латентні (прихов.) функції, на відміну від явних, не заплановані заздалегідь, мають ненавмис. характер. Їхні наслідки усвідомлюють не відразу і не завжди, а часом й зовсім неусвідомлюють у соц. житті. Досить часто на практиці деякі соц. ін-ти продовжують існувати, хоча вони не тільки не виконують свої функції, але й ін­коли перешкоджають їм. Найчастіше подібне явище можна спостерігати серед політ. ін-тів, у яких латентні функції значно роз­винені. На думку Р. Мертона, хоча латентні функції дуже важко роз­пізнати, саме вони становлять особл. інтерес для соціолога. Якщо соціолог, вивчаючи проблему, обмежує себе дослідж. лише явних функцій, то він перетворюється на реєстратора вже відомих систем поведінки. Його оцінки і аналіз обмежені питанням, поставленим перед ним замовником. Специфіч. інтелектуал. внесок соціолога по­лягає насамперед у вивченні не­навмис. (до яких належать латентні функції) та очікуваних (се­ред яких – явні функції) наслідків соц. практики. Часто вивчення латент. функцій призводить до­слідників до парадоксал. виснов­ків. Напр., Т. Веблен, досліджуючи латентні функції придбання, накопичення і споживання, у кн. «The Theory of the Leisure Class» («Те­орія дозвільного класу», 1899) обґрунтував думку про те, що люди купують коштовні товари не тому, що вони перевершують за якістю більш дешеві, а саме за їхню коштовність, яка має бути символом влади грошей та високого соц. статусу, тобто вироб-во предметів споживання, окрім явної утилітар. функції, виконує й латентну – задовольняє потребу споживачів у підвищенні влас. престижу.

Літ.: Social Theory Today. Stanford, 1987; Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Пер. с англ. Москва, 2006.

Н. Б. Отрешко

Стаття оновлена: 2016