ЛАТИ́НІН Борис Олександрович (Латы­нин Борис Александрович; 30. 09. 1899, Ашґабат — 11. 06. 1967, Ле­нін­град, нині С.-Пе­тербург) — російський археолог. Доктор історичних наук (1962). Навч. у Петрогр. археол. ін­ституті (нині С.-Пе­тербург, 1920–23). Від 1924 працював у структурах Держ. академії історії матеріал. культури, зокрема 1930–35 очолював Комітет із робіт на новобудовах; 1931–35 і 1953–67 — науковий спів­робітник Ермітажу (обидва — Ленін­град). За­знав пере­слідувань як політично неблагонадійна особа, 1936 засудж. до 10-ти р. таборів (в увʼязнен­ні втратив ногу). 1946–53 мешкав на заслан­ні у м. Сизрань (РФ), де працював у наук. структурах. Реабіліт., поновлений на роботі. Ви­знач. дослідник культур бронз. доби на території України та Пн. Кавказу. Ви­окремив локал. варіанти катакомб. культури (див. Катакомбна культурно-історична спільність), під­няв пита­н­ня щодо приналежності памʼяток з багатоваликовою керамікою до укр. локал. варіанту зруб. культури (нині бабин. культура). В укр. музеях ви­вчав археол. колекції доби бронзи й склав картотеку опрацьов. матеріалів, що не втратила наук. значе­н­ня донині. Брав участь у роз­копках поселе­н­ня Євминка на Десні. Разом із Т. Пас­сек працював над класифікацією кераміки та періодизацією трипіл. культури.