Розмір шрифту

A

Латинська мова

ЛАТИ́НСЬКА МО́ВА — одна з найдавніших мов індоєвропейської сімʼї. Належить до групи італ. мов. Нині мертва. За походже­н­ням є мовою племені латинів. Роз­винулася як писемна від 6 ст. до н. е. на основі говору Рима. Зі зро­ста­н­ням Рим. держави поширилася на весь Апен­нін., згодом — Піреней. п-ови, у Пн. Африку, Гал­лію та ін. В історії літ. Л. м. виділяють кілька періодів. Найдавнішим є давньолітературний, або «архаїчна латинь» (від 240 — прибл. до поч. 1 ст. до н. е.; пред­ставники — Плавт, Теренцій). Найвищого роз­витку літ. Л. м. досягла у період класич. «золотої латині» (прибл. поч. 1 ст. до н. е. — поч. 1 ст. н. е.), коли були напис. твори Цезаря, Цицерона, Вергілія, Овід­ія та ін. На­ступ. період — «срібна латинь» (поч. 1 ст. — поч. 3 ст.). Найвидатніший пред­ставник — Тацит. Для «пізньої латині» (3–7 ст.) характер. роз­виток нар.-роз­мов. мови (нар. латинь), на базі якої згодом виникли романські мови. У період середньовіч­чя (7–14 ст.) Л. м. у Зх. Європі була мовою науки та катол. церкви. В епоху гуманізму (14–16 ст.) від­роджувалися норми «золотої» та «срібної» латини (твори Т. Мора, Еразма Рот­тердамського, Т. Кампанел­ли, Дж. Бруно, М. Коперника). До 16 ст. Л. м. існувала як писемна і роз­мовна мова духівництва, лікарів, учених, як ди­пломат. мова. До 20 ст. її використовували в багатьох галузях науки й культури. Л. м. написані твори Р. Декарта, Ф. Бе­кона, Б. Спінози, І. Ньютона, Л. Ейлера, деякі праці М. Ломоносова, в Україні — Г. Сковороди, Ф. Про­коповича, С. Косова, М. Довгалевського та ін. У 16–18 ст. на сх.-словʼян. землях, зокрема й в Україні, Л. м. викладали у навч. закладах, використовували в діловодстві, дипломат. листуван­ні (листи Б. Хмельницького) тощо. Багато слів Л. м. стали інтернаціоналізмами, збагатили між­нар. термінологію. Від 20 ст. існує як офіц. мова катол. церкви. Її використовують у ботаніці (опис нових таксонів), у деяких видах документів, а також філології, медицині та юриспруденції. Характерні риси: проти­ставле­н­ня довгих і коротких голосних; наголос спочатку був музичний, згодом — динамічний; за типологією — флективна мова. Кін. 19 — поч. 20 ст. від­значаються зро­ста­н­ням інтересу до можливості від­новле­н­ня функцій Л. м., які вона виконувала у 17 — на поч. 19 ст. 1956 у м. Авінь­йон (Франція) від­бувся кон­грес «живої латини» (нині проводять регулярно). 1967 у Римі засн. Академію сприя­н­ня лат. освіченості, яка координує дії, повʼязані з викори­ста­н­ням і роз­витком Л. м. Нею видають низку журналів («Vox Latina», Німеч­чина; «Latini­tas», Ватикан), широко за­стосовують в Інтернеті. Л. м. викладають у більшості країн Європи, в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, країнах Лат. Америки, Азії та ін.

Літ.: Соболевский С. И. Грам­матика латинского языка. Т. 1–2. Москва, 1947–50; Зайцев А. И., Корыхалова Т. П. и др. Латинский язык: Учеб. Ленин­град, 1974; Маслюк В. П., Оленич Р. М. Латинська мова. Л., 1975; Филип­пович З. М. Латинский язык. К., 1978; Литвинов В. Д., Скорина Л. П. Латинсько-український словник. Текс­ти. 500 крилатих висловів. К., 1993; Литвинов В. Д. Латинсько-український словник. К., 1998; Його ж. Довід­ник з граматики латинської мови. К., 2008; Лучканин С. Латинські сен­тенції (крилаті латинські вислови) з історико-літературним коментарем: Навч. посіб. К., 2009; Його ж. Латинська юридична термінологія і фразеологія: Навч. посіб. К., 2014.

Ф. О. Нікітіна

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Мова і література
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
53405
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
3 781
цьогоріч:
997
сьогодні:
18
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4 352
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 25
  • частка переходів (для позиції 7): 16.4% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Латинська мова / Ф. О. Нікітіна // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-53405.

Latynska mova / F. O. Nikitina // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-53405.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору