Лаховський Арнольд Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаховський Арнольд Борисович

ЛАХО́ВСЬКИЙ Арнольд Борисович (справж. – Аарон Беркович; 15(27). 01. 1880, м-ко Чорнобиль Радомишл. пов. Київ. губ., нині місто Іванків. р-ну Київ. обл. – 07. 01. 1937, Нью-Йорк) – живописець, графік. Чл. Т-ва Пд.-рос. художників (1913). 1-а пре­мія конкурсу ім. А. Куїнджі (1915). Закін. Одес. художнє уч-ще (1902), вільний слухач С.-Пе­­тербур. АМ (від 1904; викл. І. Рєпін, П. Чистяков; 1912 отримав звання художника). 1900–10 мандрував по Росії та Скандинавії. Співпрацю­вав із петербур. ж. «Леший» (1905–06), «Петроград» (1923); працював як книжк. графік. 1908–10 жив у Палестині; викладав у худож.-пром. школі Бецалел в Єрусалимі. Після 1912 оселився у С.-Петербурзі, де викладав на Вищих жін. архіт. курсах. 1915 – засн. Євр. т-ва заохо­чен­ня мист-в. 1925 емігрував до Парижа; чл. упр. секції художників Спілки діячів рос. мист-ва у Франції (1933). Від 1933 – у Нью-Йорку. 1935 – викл. худож. школи Музею крас. мист-в у Бостоні (шт. Массачусетс, США). Учасник худож. виставок від 1903. Персон. – у Петрограді (нині С.-Пе­тербург, 1921), Парижі (1926–28, 1930, 1937 – посмерт­­на), Ліо­ні (1933).

Літ.: Арнольд Лаховский: художник-одессит, получивший первую премию на Петроградском конкурсе художников // Театр и кино. 1916. № 8; Зеелер В. Памяти А. Лаховского // Иллюстриров. Россия. 1937, 29 мая; Бродский И. И. Мой творческий путь. Ленинград, 1965.

С. Г. Крижевська

Стаття оновлена: 2016