Лашко Василь Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лашко Василь Михайлович

ЛАШКО́ Василь Михайлович (21. 08. 1940, с. Сакалівка Миргород. р-ну Полтав. обл.) – графік, кераміст. Чл. НСХУ (1990). Закін. Миргород. керам. технікум (1959; викл. В. Панащатенко, Л. Статкевич), Харків. худож.-пром. ін-т (1971; викл. М. Камєнной, В. Ненадо). Працював 1963–64 живописцем на Будян. фаянс. з-ді (Харків. обл.); 1964–71 – у Харків худож.-пром. ін-ті: зав. лаб. кераміки і скла відділу монум.-декор. живопису ф-ту інте­р’єру та обладнання; від 1973 – у Києві: зав. відділ. реклами Центр. худож.-експерим. лаб. укр. нар. худож. промислів; від 1975 – пров. інж.-конструктор відділу реклами з-ду «Маяк»; від 1989 – викл.-методист худож.-пром. технікуму, де відродив відділ. худож. розпису; від 2000 – в ін-ті декор.-приклад. мист-ва та дизайну: від 2010 – в. о. зав. каф. монум.-декор. мист-ва. Учасник обл., всеукр. худож. виставок від 1983. Створює переважно пейзажі Полтавщини в умовно реаліст. стилі з автор. колоритом. Деякі роботи зберігаються у Хмельн. ХМ, Дніпроп. наук. б-ці, Посольстві України в Ірані.

Тв.: серії – ліногравюр «Українські народні думи» (1971), акварелей – «Покинуті села» (1987), «На Полтавщині» (1987–95); «Чекання» (1983), «Обухівські оболоні» (1987), «Гадяцький шлях», «Гаряча пора» (обидва – 1988), «Барви бабиного літа» (1998), «Краєвид Псла», «Осінні багрянці» (обидва – 1999), «Подихи осені» (2000); подарунк. керам. вироби (1971).

Літ.: Цись І. Привабили краєвиди // Прапор перемоги. Миргород, 1987, 25 серп.; Ханко В. Миргородський мистецький словник (кінець XVII – початок ХХІ сторіччя): Персоналії. П., 2005; Художники Києва: Із дерева життя укр. образотвор. мист-ва. Живопис. Гра­фіка. Скульптура. К., 2009; Євтушен­ко О., Осадча О. Поетична душа художника (наші ювіляри) // Митець. 2010. № 18.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2016