Лащенко Галина Ростиславівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лащенко Галина Ростиславівна

ЛА́ЩЕНКО Галина Ростиславівна (17. 11. 1911, Київ – 10. 11. 1999, м. Нью-Йорк, США) – письменниця, гро­мадська діячка. Дочка Рости­слава, сестра Олега, онука Митрофана Лащенків. Д-р славістики (1936). Емігрувала 1920 до Польщі, 1921 – у Чехословаччину. Студіювала фі­лологію в Укр. високому пед. ін-ті у Празі (поч. 1930-х рр.). Бра­ла уроки літ-ри в Олександра Олеся. Після 2-ї світ. вій­ни – у США. Авторка зб. оповідань «Діти» (Краків; Л., 1943); спогадів «Олесь і його син» («Самостійна Україна», 1950, № 6–7), «Ще трохи України: фраг­мент зі споминів про Олега Кан­дибу-Ольжича» (там само, 1952, № 6), «Перша зустріч з Оленою Телігою» («Теліга О. Листи. Спо­гади», К., 2003); літ. портретів В. Кандиби, А. Лисянської, О. Ля­туринської, М. Радиша, О. Теліги й ін. Чл. жін. орг-ції Укр. Золотий хрест.

Літ.: Літописець // Наше життя. 1966, 11 груд.; Мацько В. Білий цвіт на калині. Хм., 2001.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016