Лащук Юрій Пилипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лащук Юрій  Пилипович

ЛАЩУ́К Юрій Пилипович (02. 03. 1922, с. Липки, нині Гощан. р-ну Рівнен. обл. – 04. 01. 2003, Львів) – мистецтвознавець. Д-р мистецтвознавства (1973), проф. (1994). Чл. НСХУ (1961). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1953). Працював від 1961 у ньому (нині АМ): зав. від­ділу худож. кераміки, проф.-консультант; 1975–85 – ст. н. с. Львів. відділ. ІМФЕ АН УРСР. Чл. правління СХУ, голова секції мистецтвознавства і нар. мист-ва (1969–87). Одночасно від 1975 – голова секції міжобл. комісії нар. мист-ва Львів. орг-ції СХУ. Від 1993 – у Прикарп. ун-ті (Івано-Франківськ): від 1994 – проф. каф. декор.-ужитк. мист-ва. До­сліджував укр. декор.-ужитк. мист-во, зокрема кераміку. Зібрав знач. фактич. матеріал про гончарні промисли, керам. майстерні та окремих гончарів минулого й сучасності. Уклав альбом «Українське народне мистецтво. Кераміка і скло» (К., 1974).

Пр.: Закарпатська народна кераміка. Уж., 1960; Косівська кераміка. К., 1966; Українські гончарі. К., 1968; Розвиток народних художніх промислів України. К., 1982; Кераміка. К., 1987; По­телич – одкровення української кераміки. Л., 1990; Народне мистецтво Українського Полісся. Л., 1992; Українські кахлі ІХ–ХІХ ст. Уж., 1993; Національна гордість чи малоросійщина? Л., 1993; «Австрійські часи» в малюнках покутських гончарів // Укр. керамол. журн. 2001. № 2.

Літ.: Лащук Ю.: Бібліогр. покажч. Р., 1997; Пошивайло О. Патріарху української керамології – Юрію Лащуку – лише 80! // Укр. керамол. журн. 2002. № 1; Юрій Лащук: Пройдене і пережите (До 80-ліття славет. укр. керамолога) // Укр. керамологія: Нац. наук. щоріч. Опішня, 2002. Кн. 2; Чернова С. Пам’яті видатного дослідника українського народного мистецтва: Некро­лог // НТЕ. 2003. № 3.

В. А. Гудак

Стаття оновлена: 2016