ЛЕБЕДЕ́НКО Олександр Гервасі­йович (09(21). 06. 1892, Черкаси — 09. 12. 1975, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — прозаїк, журналіст, публіцист. Навч. у Черкас. гімназії, закін. три курси на факультеті сх. мов С.-Пе­тербур. університету (1912). Учасник 1-ї світової вій­ни та воєн. дій 1918–20. Писав російською мовою. 1920–32 — на журналіст. роботі. Багато подорожував, учасник мор. походів і повітр. пере­льотів, враже­н­ня від яких описав у нарисах і худож. творах. Від 1932 — на творчій роботі. Був ре­прес., 20 р. провів у таборах і на заслан­ні. Як журналіст і письмен­ник Л. активно роз­робляв жанр худож.-докум. нарису («Как я летал в Китай», Ленин­град, 1926; «На полюс по воздуху», Москва; Ленин­град, 1927; «Индия, Индия!», Москва, 1930; «Пожар в Испании», Мос­ква, 1931 та ін.). Автор роману у 2-х кн. «Тяжелый дивизион» (Ленин­град, 1932), присвяч. подіям 1-ї світової вій­ни і високо оцінений літ. критикою, перекл. іноз. мовами. Роман на­писаний у традиціях рос. епіч. прози і є одним з кращих рос. і європ. творів про 1-у світ. вій­ну. У повісті «Первая министерская» (Москва, 1934) від­творено атмо­сферу перших років 20 ст. у невеликому повіт. м-ку Черкаси, де навч. Л. Обидва твори обʼєд­нано історією одного героя, в долю якого вкладено автобіогр. елемент. Роман «Лицом к лицу» (1957) — про більшов. пере­ворот 1917 та воєн­ні дії 1918–20, потрактов. з позицій комуніст. ідеології, яка помітна й в ін. тво­рах письмен­ника: романі «Дом без привидений» (1963), повістях «Девушка из тайги» (1960) та «Зоя Сергеева» (1965; усі — Ленін­град). Автор низки творів на мариніст. тематику: повісті «Вос­стание на “Святой Анне”» (Москва; Ленин­град, 1930; для дітей), нарису «Ученый-море­ход» (1965), худож.-докум. роману «Шелестят паруса кораблей» (1973; обидва — Ленін­град). Епіч­ні твори Л. від­значаються добре роз­робл. сюжетом, певною за­про­грамованістю характерів, інколи — пере­насиченістю персонажів.