Лебедєв Михайло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедєв Михайло Васильович

ЛЕ́БЕДЄВ Михайло Васильович (05. 10. 1872, Одеса – 1931, Київ) – військовик. Генерал-майор (1917). Закін. Одес. реал. (1891) і піхотне юнкер. (1893) уч-ща, Микол. академію Генштабу (1908). Учасник рос.-япон. вій­ни 1904–05. Служив у Іркут. військ. окрузі (Росія), викладав у Микол. кавалерій. і Володимир. піхот. уч-щах. Під час 1-ї світ. вій­ни – начштабу 8-ї Сибір. стрілец. дивізії та 7-ї піхот. дивізії, ком-р 158-го піхот. полку. В армії Укра­їнської Держави 1918 – нач­штабу 2-го Поділ. армій. корпусу, ком-р 4-ї пішої дивізії (Жмеринка). 1919 деякий час перебував у складі ЗС Пд. Росії, згодом – на військ. службі у більшовиків. Викладав у Київ. об’єд­наній школі ком-рів Червоної армії. 1930 заарешт., 1931 у спра­ві «Весна» засудж. до розстрілу.

Літ.: Тинченко Я. Голгофа русского офицерства в СССР. Москва, 2000; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

К. Є. Науменко, М. Р. Литвин

Стаття оновлена: 2016