Лебедєв Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедєв Олександр Олександрович

ЛЕ́БЕДЄВ Олександр Олександрович (Лебедев Александр Александрович; 08(20). 11. 1886, м. Саратов, Росія – 24. 04. 1930, там само) – російський бібліограф. Закін. Саратов. духовні уч-ще і семінарію, а також Київ. духовну академію (1911), де був залишений професор. стипендіатом. Від 1912 – у Мін-ві нар. освіти, викладав лат. мову в Александрів. чол. г-зії в Царицині (нині Волгоград, РФ), від 1913 – у Саратов. 1-й чол. г-зії, давав також уроки лат. мови в Саратов. 4-й жін. г-зії і духов. семінарії, 1907 склав «Опис предметів, що знаходяться в музеї Саратовської духовної семінарії». Від поч. 1920-х рр. працював у фундам. б-ці Саратов. ун-ту: організатор (1928) та зав. (від 1929) відділу рукописів, стародруків і рідкіс. книг, виступав з лекціями відповід. тематики. Від 1907 – дійс. чл. Саратов. вченої архів. комісії, від 1913 – чл.-співроб. Т-ва археології, історії і етнографії при Казан. ун-ті і Петров. т-ва дослідників Астрахан. краю, Вітеб. вченої архів. комісії. Працював над дослідж. і складанням описів, упорядковував та публікував матеріали й документи, що згодом стали вагомим джерелом для дослідників. Л. зробив знач. внесок не лише у рос. істор. науку, а й залишив поміт. слід в укр. бібліографії та архівознавстві. Роки, проведені у Києві, а також створ. ним доробок дають можливість розглядати його постать та дослідниц. інтереси як вченого, глибоко обізнаного у наповненні та стані одного з найбільших архів. і бібліогр. зібрань України. У фондах Ін-ту рукопису НБУВ зберігаються листи, написані Л. до його колег-науковців та наставників – М. Петрова, В. Іконникова, Ф. Титова, А. Кримського та ін., а також дис. «Иаков (Вечерков), архиепископ Нижегородский и Арзамаский, его учено-литературная деятельность» (К., 1911) – його провідна тема, яка стала основою багатьох публікацій. Найвідоміша в Україні – праця «Рукописи Цер­ковно-археологического музея Киевской духовной академии» (т. 1, Саратов, 1916), роботу над якою розпочав 1908 і присвятив своєму вчителю М. Петрову. 1925 був готовий рукопис 2-го т. – «Рукописи Киевской духовной академии» (30 друк. арк.), на його думку – найважливішого рукопис. зібр. України, доля якого нині не відома.

Тв.: Материалы для истории Саратовской епархии. Т. 1. Саратов, 1907–09; Русская богословская литература, 1888–1892 гг.: Библиогр. указ. кн., отдел. оттисков и брошюр. Саратов, 1908; Поэт-христианин Н. В. Гоголь в русской литературе и искусстве (1829–1908): Библиогр. монография А. Лебедева. Вып. 1–2. Саратов, 1909–11; В какой день наиболее прилично чествовать память патриарха Гермогена. Саратов, [1910]; Материалы для истории раскола в Поволжьи: Крат. очерк истории Иргиз. раскол. монастырей. Саратов, 1910; Рукописи Братства святого крес­та в Саратове. Саратов, 1910–[1913]; К истории старообрядчества на Иргизе. Москва, 1911; С какого года в России началось крепостное право? Саратов, 1911; Архиепископ Иаков [Вечерков]: [Биогр. очерк]. Москва, 1915.

Лит.: Артисевич В. А. Библиограф А. А. Лебедев (1886–1930) // Истор.-библиогр. исследования: Сб. науч. тр. С.-Петербург, 1995. Вып. 5; Зуб (Руден­ко) Н. М. До історії створення однієї книги: життя і творчість О. О. Лебедєва (1886–1930) // СС. 2012. № 4.

Н. М. Зуб

Стаття оновлена: 2016