Лебедєв Олександр Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедєв Олександр  Федорович

ЛЕ́БЕДЄВ Олександр Федорович (Лебе­дев Александр Фёдорович; 25. 05 (06. 06). 1882, м. Красний, нині смт Смолен. обл., РФ – 28. 01. 1936, Москва) – російський мікробіолог, біохімік, агрофізик, ґрунтознавець, фізіолог рослин. Д-р ґрунтознавства (1935, без захисту дис.). Закін. Новоолександрій. ін-т с. госп-ва і лісівництва (Польща, 1906). Від 1907 працював у Новорос. ун-ті (Одеса): від 1910 – приват-доц. каф. агрономії, 1915 – ст. асист. агроном. лаб. 1911 захистив дис. «Исследование хемосинтеза у Bacyllus Hydrogenes» на ступ. магістра агроном. н. в Ун-ті св. Володимира у Києві. 1916–30 – екстраординар. проф. каф. агроном. хімії Варшав. ун-ту, що був евакуйов. у м. Ростов-на-Дону (Росія) й перейм. у Донський; за сумісн. 1918–19 – викл. основ генетики і селекції Донського с.-г. ін-ту (м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ); від 1919 – засн. і дир. Крайового музею пром-сті та с. госп-ва (м. Ростов-на-Дону), від 1923 – Донської селекц. станції. Від 1930 – у Ленінграді (нині С.-Пе­­тербург): зав. відділу фізики ґрун­тів Ін-ту землеробства ВАСГНІЛ. 1931 заарешт. 1931–32 перебував на буд-ві Біломор.-Балтій. каналу, де очолював фіз.-мех. дослідж. буд. властивостей ґрунтів і ґрунт. експертизи. 1932 достроково звільн., однак до 1935 був змушений працювати в органах НКВС. Від 1935 – зав. сектору фізики ґрунтів АН СРСР (Москва). Наук. дослідж.: хемосинтез в авто- і гетеротроф. мік­­роорганізмів, форми і рух води в ґрунтах, с.-г. гідрологія. Один із основоположників фізики ґрунтів. Запропонував поняття макс. молекуляр. вологоємності як найбільшої кількості води, утримуваної сорбцій. силами; довів, що ґрунт додатково зволожується шляхом конденсації парів, які формуються в атмосфері та глибших шарах ґрунту; обґрунтував нову теорію утворення ґрунт. вод. Сконструював гігрограф для визначення віднос. вологості ґрунт. повітря та термограф для запису т-ри ґрунту на різній глибині.

Пр.: Исследования хемосинтеза у Bacillus hydrogenes. О., 1910; Роль парообразной воды в режиме почвенных и грунтовых вод // Тр. 2-го Южно-Рос. мелиорац. съезда 1912 в Киеве. К., 1912; Физиологическое исследование над ды­ханием денитрифицирующих микроорганизмов. О., 1914; Маршрутный список почвенных образцов Змиевского уезда Харьковской губернии, взятых летом 1913 года // Мат. по исследованию почв и грунтов Харьков. губ. 1914. Вып. 6; О движении солей в почвах, имеющих влажность разных категорий // Тр. Почв. ин-та АН СССР. Москва, 1930. Вып. 3–4; Физическая характеристика почвенного профиля. Москва, 1930; Почвенные и грунтовые воды. 4-е изд. Москва; Ленинград, 1936.

Літ.: Лебедев Н. Александр Федоро­вич Лебедев // Почвоведение. 1936. № 2; Сарычев Б. И. О взглядах А. Ф. Лебедева на происхождение почвенных и грунто­вых вод // Вопр. истории естествознания и техники. 1972. Вып. 3(40); Репрес­сированные геологи: Биографические материалы. Москва; С.-Пе­тербург, 1995; Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. XVIII – начало ХХ вв. Био­логические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003; Колотилова Н. Н. Выдающийся микро­биолог и почвовед Александр Федо­­рович Лебедев (К 130-летию со дня рожд.) // Вост. Моск. обл. ун-та. Сер. Естеств. науки. 2012. № 5.

І. В. Пасько, В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2016