Лебедєв Сергій Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́БЕДЄВ Сергій Іванович (21. 02(06. 03). 1902, с. Ганнівка, нині Верхньо­дніпров. р-ну Дніпроп. обл. — 07. 10. 1989, Київ) — фізіолог рослин. Канд. с.-г. (1936), д-р біол. (1951) н., професор (1953). Заслужений діяч науки УРСР (1973). Державні нагороди СРСР. Закін. Полтав. с.-г. інститут (1926). Працював на Полтав., Носів., Чемер. (обидві — нині Чер­ніг. обл.), Глухів. (нині Сум. обл.) дослід. станціях (1926–31), був одним з організаторів 1932–37 на базі останньої ВНДІ конопель (нині Дослідна станція луб’яних культур Інституту с. господарства Пн. Сх. НААНУ), де працював заст. дир. з наукової роботи; 1937–41 — завідувач кафедри ботаніки, фізіології рослин і мікробіології Глухів. с.-г. інституту. Під час 2-ї світової вій­ни — агроном у Саратов. обл. та м. Уфа, зав. біохім. лаб. Башкир. селекц. станції (усі — РФ). Від 1943 — в Інституті ботаніки АН УРСР: 1949–53 — завідувач відділу фізіології рослин; водночас 1944–48 — заступник директора з наукової роботи, зав. лаб. фізіології рослин Центр. респ. ботан. саду АН УРСР (обидва — Київ); 1953–59 — ректор і завідувач кафедри фізіології рослин Одес. університету; 1959–62 — ректор, від 1963 — завідувач кафедри фізіології та біо­хімії рослин Укр. с.-г. академії (Київ), де створив лабораторії фотосинтезу, ізотоп., електрон. мікроскопії. Співорганізатор Укр. товариства «Знання» (1948), очолював його секцію біол. наук (від 1962). Наукові дослідження: сортовипробування картоплі, пшениці, жита, фізіологія конопель, фізіол. роль мікроелементів, продуктивність мор. водоростей, фізіол.-біохім. основи підвищення врожайності с.-г. культур, ультраструктура апарату фотосинтезу, електрон­но-мікроскоп. структура хлоропластів, закономірності вза­ємозв’яз­ку мінерал. живлення та водного режиму з фотосинтезом і структурно-функціон. особливостями пігмент. системи рослин, роль каротиноїдів у житті рослин, фізіологія та біохімія пром. водоростей.

Завантажити статтю