Лебедєв Сергій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедєв Сергій Олексійович

ЛЕ́БЕДЄВ Сергій Олексійович (02. 11. 1902, м. Нижнiй Новгород, Росія – 03. 07. 1974, Москва) – фахівець у галузi електро­технiки, автоматики та обчислювальної технiки. Д-р тех. н. (1939), акад. АН УРСР (1945) та СРСР (1953). Ленін. (1966) та Сталін. (1950) премії, Держ. премія СРСР (1969). Закiн. Моск. вище тех. уч-ще (1928), викладав у ньому. Одно­часно працював м. н. с., невдовзі очолив групу, потім – лаб. електрич. машин, від 1936 – від­діл автоматики Всесоюз. електротех. ін-ту. 1930 після виокремлення електротех. ф-ту Моск. ви­щого тех. уч-ща у Моск. енер­­гет. ін-т став його викл., а від 1936 – проф. 1946 – дир. Iн-ту енергетики АН УРСР; 1947–51 – дир., 1947–50 – зав. лаб. моделювання та обчислюв. тех­ніки Iн-ту електротехнiки АН УРСР (обидва – Київ); від 1950 – в Ін-ті точної механіки та обчислюв. техніки АН СРСР (Москва): 1953–73 – дир.; одночасно 1952–74 – зав. каф. електрон. обчислюв. машин Моск. фіз.-тех. ін-ту. До­слідж. присвяченi проблемам створення потуж. об’єднаних енер­госистем, їх стiйкостi та автоматизацiї. Один iз провiд. учених у галузi обчислюв. тех­нiки. 1977 Президiєю АН УРСР засн. премiю iм. Л. 1936 керував створенням моделі мереж змін. струму. 1939 дослідив підвищення статич. стійкості електропередачі за рахунок використання електрон. регулятора напруги генератора, який не має зони нечутливості. Довів, що використання у законі регулювання не тільки відхилення, а й першої та другої похідних відхилення напруги забез­печує стійкість дальньої електропередачі на підвищеному рівні. 1940 побудував аналогову модель надпотужнішої тисячокілометр. лінії електропередачі. 1945 створив першу в СРСР електронну аналогову обчислюв. машину для рішення систем диференцій. рівнянь. Довів, що штучну стійкість дальньої електропередачі можна забезпечити компаудуючим регулюванням за кутом ротора генератора. 1948 узагальнив ідеї про введення в закон регулювання чи компаудування похідних від відхилення відповід. параметрів, на основі чого створ. регулятори збудження сильної дії потужності синхрон. машин. 1948–49 розробив осн. принципи побудови та структуру ЕОМ, впровадив принцип розпаралелювальня обчислюв. процесу. Під його кер-вом 1949–51 створ. та введено в експлуатацію першу в СРСР і Європі Малу ЕОМ (МЕОМ) з програмою, що зберігалася в пам’яті. МЕОМ спроектована як машина паралельно-послідов. дії (арифмет. устрій – паралел. дії, пам’ять – послідовної). Велика ЕОМ (1953) побудована як ЕОМ паралел. дії. У наступ. ЕОМ додалися сумісна за часом робота засобів ЕОМ, конвеєр. спосіб виконання операцій, багатопроцесорність та ін. Роботи, виконані Л. в роки перебування в Києві, заклали фун­дамент для подальшого швидкого розвитку комп’ютер. науки та техніки в Україні. Лабораторія Л., де створ. МЕОМ та підготовлено фахівців з обчислюв. техніки, стала базою для Обчислюв. центру (1957), згодом Ін-ту кібернетики НАНУ (1961). Під його кер-вом розроблено 15 супер-ЕОМ, починаючи з лам­пових та закінчуючи супер ЕОМ на інтеграл. схемах. 1976 у Києві на честь Л. названо вулицю; 1977 на будівлі Ін-ту електротехніки АН УРСР на вул. В. Чкалова (нині О. Гончара), № 55б (нині приміщення Ін-ту геол. наук НАНУ) і 2014 на будівлі лаб. моделювання та обчислюв. тех­ніки (нині належить Свято-Пантелеймонів. жін. монастирю, вул. Акад. Л., № 19) встановлено мемор. дошки.

Пр.: Устойчивость параллельной ра­боты электрических систем. 2-е изд. Москва; Ленинград, 1934 (спів­авт.); Бы­стродействующая электронная счетная машина Академии наук СССР. Ч. 1: Общее описание машин. Ч. 2: Методика производства операций; Малая электронная счетная машина АН УССР. Москва, 1952 (спів­авт.); Быстро­действу­ющие универсальные вычислитель­ные машины // Мат. конф. «Пути развития сов. матем. машиностроения и приборостроения». Москва, 1956; Элек­тронные вычислительные машины и обработка информации. (Междунар. конф. в Дармштадте) // Вест. АН СССР. 1956. № 1; Электронные вычисли­тель­ные машины // Сессия АН СССР по науч. проблемам автоматизации производства. Москва, 1957; Общее описание БЭСМ и методика выполнения операций. Москва, 1959 (спів­авт.); Арифметическое устройство и устройство управления БЭСМ. Москва, 1960; Запоминающее устройство БЭСМ-2. Мос­ква, 1962; У колыбели первой ЭВМ // Наука и жизнь. 1970. № 11.

Літ.: Академік С. О. Лебедєв: Мат. наук. читань з циклу: «Видатні конструктори України». К., 2003; Комп’ю­терний геній, що випередив час. У Києві відкрито меморіальну дошку на честь академіка С. О. Лебедєва // Світ. 2014. № 21–22.

Б. М. Малиновський

Стаття оновлена: 2016