Лебедєв-Кумач Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедєв-Кумач Василь Іванович

ЛЕ́БЕДЄВ-КУМА́Ч Василь Іванович (Лебедев-Кумач Василий Иванович; 24. 07(05. 08). 1898, Москва – 20. 02. 1949, там само) – російський поет. Чл. СП СРСР (1934). Сталін. премія (1941). Держ. нагороди СРСР. Навч. на істор.-філол. ф-ті Моск. ун-ту (1919–21). Дебютував 1916 віршами у моск. ж. «Гермес». 1922–34 – чл. редколегії ж. «Кро­кодил». Співпрацював також із г. «Гудок», «Рабочая газета», «Кра­сноармеец» та ін. Виступав з оповіданнями, фейлетонами, гуморесками на злободенні теми, зокрема у зб. «Чаинки в блюд­це» (1925), «Печальные улыбки», «Людишки и делишки» (обидві – 1927). Один із засн. жанру рад. масової пісні. Автор пісень до к/ф «Веселі хлоп’ята» (1934), «Цирк» (1936), «Волга-Волга» (1937; усі – реж. Г. Александров) та ін. Багато пісень на вірші Л.-К. здобули нар. популярність, зокрема «Марш веселих хлоп’ят» (1934), «Пісня про Батьківщину» (1936), «Веселий вітер», «Спортивний марш» (обидві – 1937; усі – музика І. Дунаєвського). У громадян. поезії, проникнутій оптимізмом і вірою в «світле майбутнє», створив ідеалізов. образ Рад. Росії. Для воєн. лірики характерні героїч. пафос, висока емоц. напруга, оратор. інтонації. Пісня на вірш «Священна війна» стала своєрід. гімном рад. народу в роки 2-ї світ. війни. Поезії Л.-К. притаманні яскравий сюжет, колоритні деталі, мелодійність, а також наявність куплетів з приспівом. Автор віршов. промови «Народ не забув свого Тараса» (1939). Окремі поезії Л.-К. переклали О. Новицький і К. Дрок. Писав також для дітей – зб. «Пе­тина лавка» (1927), «Про умных зверюшек» (1937), «Под красной звездой» (1941). Усі зазнач. вид. опубл. у Москві.

Тв.: Песни и стихотворения. Москва, 1960; Песни на стихи В. И. Лебедева-Кумача. Москва, 1980; Избранное: Сти­хотворения. Песни. Москва, 1984; укр. перекл. – [Вірші] // Слава Вітчизні народів-братів. К., 1954; Біля могили Івана-Франка // Колодій В. Братерство. Л., 1985.

Літ.: Беккер М. Творческий путь В. И. Лебедева-Кумача // Беккер М. О поэтах. Москва, 1961; Данилин Ю. Во­споминания о Лебедеве-Кумаче // Мос­ква. 1982. № 9; Минералов Ю. Так говорила держава: ХХ век и русская песня. Москва, 1995.

Т. М. Лебединська

Стаття оновлена: 2016