Лебединський Ігор Леонідович

Визначення і загальна характеристика

ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ Ігор Леонідович (08. 08. 1926, Ленінград, нині С.-Пе­тербург — 17. 09. 2010, там само) — перекладач, економіст. Чоловік Т. Ле­бединської, дід О. Карова. Член НСПУ (1995). Доктор економічних наук (1996), професор (1996). Закін. Ленінгр. університет (1950) та інж.-екон. інститут (1952). Працював дир. міжрай. Ленін.-Кіров. фільмотеки (1950–60); доцент Ленінгр. електротех. інституту (1960–75); завідувач кафедри економіки Новгород. політех. інституту (РФ, 1975–86); від 1996 — професор кафедри економіки кіно та телебачення С.-Пе­тербур. університету кіно та телебачення. Спільно з дружиною пе­реклав з араб. українською мовою романи «В нашому домі мужчина» І. Абд аль-Куддуса (1966), «Сестра Харуна ар-Рашіда» (1969; рос. перекл. — Ленінград, 1970) та «Сини Харуна ар-Рашіда» (1974) Дж. Зейдана, «Життя — це мить» Ю. ас-Сібаї (1976), «Дні мого життя» Т. Хусейна (1979), зб. опо­відань «Полум’я» (1964), «Вогнен­ні вітри» (1983; усі — Київ), а також низку творів російською мовою, вміще­них у зб. «Рассказы иракских писателей» (1961), «Совре­менная арабская проза» (обидві — 1961), «Современная араб­ская новелла» (1963), «Шесть гиней» (1964), «Суп и солнце» (1965), «Страшная ночь», «Иска­тель жем­чуга», «В моем городе идет дождь» (усі — 1966), «Дорогая наша земля» (1967), «Современная восточная новелла» (1969), «Живой мост» (1972), «Цветок лимона», «Рассказы арабского сопротивления» (оби­дві — 1973), «Избранные произведения писателей Ближнего Востока», «Пылающий факел» (обидві — 1978), «Избран­ные произведения писателей Северной Африки» (1980; усі — Москва), «Живая память» (Ташкент, 1984), «Гений Востока» (С.-Пе­тербург, 2000).

Завантажити статтю