>
ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ
Ігор Леонідович (08. 08. 1926, Ленінград, нині С.-Петербург – 17. 09. 2010, там само) – перекладач, економіст. Чоловік Т. Лебединської, дід О. Карова. Чл. НСПУ (1995). Д-р екон. н. (1996), проф. (1996). Закін. Ленінгр. ун-т (1950) та інж.-екон. ін-т (1952). Працював дир. міжрай. Ленін.-Кіров. фільмотеки (1950–60); доц. Ленінгр. електротех. ін-ту (1960–75); зав. каф. економіки Новгород. політех. ін-ту (РФ, 1975–86); від 1996 – проф. каф. економіки кіно та телебачення С.-Петербур. ун-ту кіно та телебачення. Спільно з дружиною переклав з араб. укр. мовою романи «В нашому домі мужчина» І. Абд аль-Куддуса (1966), «Сестра Харуна ар-Рашіда» (1969; рос. перекл. – Ленінград, 1970) та «Сини Харуна ар-Рашіда» (1974) Дж. Зейдана, «Життя – це мить» Ю. ас-Сібаї (1976), «Дні мого життя» Т. Хусейна (1979), зб. оповідань «Полум’я» (1964), «Вогненні вітри» (1983; усі – Київ), а також низку творів рос. мовою, вміщених у зб. «Рассказы иракских писателей» (1961), «Современная арабская проза» (обидві – 1961), «Современная арабская новелла» (1963), «Шесть гиней» (1964), «Суп и солнце» (1965), «Страшная ночь», «Искатель жемчуга», «В моем городе идет дождь» (усі – 1966), «Дорогая наша земля» (1967), «Современная восточная новелла» (1969), «Живой мост» (1972), «Цветок лимона», «Рассказы арабского сопротивления» (обидві – 1973), «Избранные произведения писателей Ближнего Востока», «Пылающий факел» (обидві – 1978), «Избранные произведения писателей Северной Африки» (1980; усі – Москва), «Живая память» (Ташкент, 1984), «Гений Востока» (С.-Петербург, 2000).
Літ.: [Некролог] // ЛУ. 2010, 7 жовт.; [Некролог] // Невский край. 2010, 8 окт.
М. М. Сулима
Статтю оновлено: 2016
Цитувати статтю
М. М. Сулима
. Лебединський Ігор Леонідович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=53574 (дата звернення: 05.03.2021).