Лебединський міський художній музей ім. Б. Руднєва - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебединський міський художній музей ім. Б. Руднєва

ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ МІСЬКИ́Й ХУДО́ЖНІЙ МУЗЕ́Й ім. Б. Руднєва Засн. 1918, відкрито 1919 як Ле­бедин. худож.-істор. музей ім. Т. Шев­ченка (Харків. губ., нині Сум. обл.). Дир.-засн. (1919–44) – інж.-технолог Б. Руднєв (під час 2-ї світ. вій­ни врятував колекцію музею від пограбування). Від 1937 – Лебедин. держ. худож. музей, від 1964 – філія Сум. ХМ, від 1997 – сучасна назва, від 2008 – ім. Б. Руднєва. Спочатку музей займав кілька кімнат у колиш. будинку купця і міського голови М. Кононенка (нині міська заг.-осв. школа № 5). Осн. напрями роботи музею: культ.-осв. і н.-д. діяльність у сфері розвитку образотвор. мист-ва, збирання, збе­реження, вивчення і популяризація пам’яток історії та культури. Основу музей. колекції склали націоналізов. приватні зібрання з колиш. поміщиц. маєтків В. Анненкової, Ю. Бразоль-Леонтьєвої, В. Капніста, О. Кра­совського. Постійну музейну експозицію побудовано за істор.-хронол. принципом і представлено у 7-ми експозиц. залах. Заг. фонд налічує понад 2 тис. експонатів: укр. іконопис (ікона «Архангел Михаїл», поч. 18 ст.); художні меблі стилів рококо, класицизм, ампір та модерн (18 – поч. 20 ст.); порцеляна Волокитин. фарфор. мануфактури (серед. 19 ст.); унікал. зразки портретів укр. козац. старшини 18 ст.; живопис укр. і рос. художників кін. 18 – поч. 19 ст., представлений творчістю В. Боровиковського, П. Левицького, П. Тиранова; картини художників реаліст. напряму се­ред. 19 – поч. 20 cт. – І. Айвазовсь­кого, С. Васильківського, Ф. Кри­чевського, В. Максимова, Г. М’я­соєдова, В. Полєнова, С. Світославського, В. Сєрова та ін.; твори митців серед. 20 – поч. 21 ст. – живопис О. та П. Ба­сан­ців, І. та Е. Білинських, М. Вайн­штейна, С. Герасимова, М. Глущенка, І. Їжакевича, Ф. Красиць­кого, А. Мордовця, С. Прохорова, Ф. Решетникова, В. Сварога, К. Трохименка, В. Цвєтко­вої, С. Шишка, графіка М. Дерегуса, В. Касіяна, В. Кричевського, В. Цим­пакова, скульптура І. Зноби, І. Кавалерідзе, С. Мер­курова. Серед кращих робіт – «Князь М. Репнін-Волконський» (1820) П. Левицького, «Скеля з хрестом» (1850) К. Рабуса, «Вран­ці» В. Максимова, «Образили» К. Савицького (обидві – 1882), «Дівчина в блакитному» (1900) Ф. Кричевського, «Чумаки» (бл. 1904) С. Васильківського, «Жни­ва» (1947) М. Глущенка, «Ранок на Дніпрі» (1950) С. Шишка, «Квітень. Околиця міста» (1951) С. Герасимова. Щороку проводять понад 10 стаціонар. і пересув. виставок. 1989 організо­вано наук.-теор. конф. «С. Тара­нушенко та проблеми вивчення мист-ва Слобожанщини 18–19 ст.». 2000 відкрито мемор. куточок «Мист-во родини Кричевських», який 2003 перетворено на мемор. кімнату «Мист. дивосвіти родини Кричевських». Дир. – А. Подвезько (від 2014).

Літ.: Рубан В. Живописні скарби Ле­бедина // Наука і сусп-во. 1986. № 10; Кравченко В. Лебединський художній музей // Культура. Історія. Традиції. 2005. № 7.

Ю. В. Голод

Стаття оновлена: 2016