Лебединський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебединський район

ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Сумської області. Межує з Липоводолин., Недригайлів., Білопіл., Сум., Тростянец. і Охтир. р-нами Сум. обл. та Гадяц. р-ном Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 – у складі Сум. округи, 1932–39 – Харків., від 1939 – Сум. обл. Жит. чинили опір проведенню насильниц. колективізації; до 1930-х рр. діяли повстан. загони Кучера, Марфен­ка, Маслівця Христового. Під час голодомору 1932–33 померло бл. 45 % жит. р-ну; майже зникли села Лифине, Бишкінь, Забуги, Костів, Рябушки, Бурівка, Перша та Друга Дроздівщина, Семене, Грамине та ін. Від жовтня 1941 до серпня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. 1–2 жовтня 1941 побл. с. Штепівка були розгромлені 2 нім. дивізії групи Г.-В. Ґудеріана. На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинуло бл. 7,5 тис. мешканців р-ну. Значна кількість лебединців також брала участь в оунів. підпіллі (з нацист. і більшов. владами боролися вояки на псевдо Барандюг, Громкий, Іващенко, Купчик, Паляниця, Правдік, Степаненко та ін.). 1957 до Л. р. приєднано тер. Штепів. р-ну. 1962–64 у ме­жах р-ну тимчасово перебували села ліквідов. Липоводолин. і Недригайлів. р-нів. 1988 у зв’яз­ку з переселенням жит. з обліку знято села Грядки, Іщенки, Косен­ки, Курди, Лісне, Молочне, Саво­ниха, Скляри, Тимофіївка, Шияни, 2000 – Гатка, 2007 – Верхнє, Кринички, Круте. Пл. 1,54 тис. км2. За переписом 2001, насел. ста­новило 27 743 особи (складає 82,6 % до 1989), станом на 1 січня 2015 – 20 188 осіб (переважно українці). У складі Л. р. – 129 сільс. насел. пунктів. Функції райцентру виконує місто обл. значення Лебедин. Л. р. лежить на відрогах Середньоросійської височини. Поверхня – полого­хвиляста лесова рівнина. Її заг. нахил направлений з Пн. Сх. на Пд. Зх. Вис. над р. м. 134 м. Корисні копалини: природ. газ (1962 відкрито Новотроїц. газо­конденсатне родовище), торф (урочища Боровеньське, Будиль­ське, Киселівка, Озерище), глини (зокрема й гончарна), пісок, суглинки. З Пн. Сх. на Пд. Зх. р-н перетинає р. Псел. Також протікають його притоки Будил­ка (бере початок побл. с. Калюжне, місце впадіння – побл. с. Селище), Вільшанка (бере початок побл. с. Курилівка, місце впадіння – побл. с. Барабашівка, над нею знаходяться Лебедин і села Курилівка та Рябушки), Ворожба (бере початок побл. с. Лифине, місце впадіння – с. Бишкінь), Грунь (бере по­чаток побл. с. Павленкове, місце впадіння – побл. м. Гадяч), Легань (бере початок побл. с. Малий Ви­стороп, місце впадіння – с. Биш­кінь) та Ташань (бере початок побл. с. Черемухівка, на тер. Зінь­ків. р-ну зливається з Грунню, внаслідок чого утворюється р. Грунь-Ташань). На край. Пн. Зх., на межі Л. р. з Білопіл. р-ном – Сула. Землі водного фонду становлять 1,7 тис. га. Переважну частину займають типові малогумусні чорноземи, є лучні та болотні ґрунти. Пл. лісів та ін. лісовкритих земель 33,2 тис. га. Зростають сосна (45 %), дуб (30 %), клен, береза, липа, осика. Об’єкти природно-заповід. фонду: відділ. Українського степового природ­ного заповідника НАНУ – Михайлівська цілина (202,4 га, Катеринів. сільрада), гідрол. па­м’ятка природи заг.-держ. значення Шелехівське озеро (7 га, Межиріц. сільрада); місц. значення – заказники Бобрицький (34,24 га, Московсько-Бобриц. сільрада), Верхньосульський (100 га, Гринців. і Штепів. сільради), Ворожбянський (396 га, Ворожбян. сільрада), Галине бо­лото (220 га), Перелісківський (26 га; обидва – Великовистороп. сільрада), Шелехівський (481 га, Межиріц. сільрада; усі – гідрол.), Семиверстне озеро (74,2 га, Будил. і Калюжнен. сільради, ор­нітол.), пам’ятки природи Будил. дуб, Межиріц. шовковиця (обидві – ботан.), Відслонення пісків Полтав. ярусу (5 га, Михайлів. сільрада, геол.). Пл. с.-г. угідь 108,7 тис. га, з них орних земель – 75,7 тис. га. Структура валового вироб-ва с.-г. продукції: рослинництво – 82,2 %, тваринництво – 17,8 %. Працюють 3 с.-г. підпр-ва, 13 госп. т-в, 70 фермер. госп-в. У Л. р. – 21 заг.-осв. школа, інтернат, 2 дит. позашкіл. установи; Лебединський краєзнавчий музей, 20 Будинків культури, 2 Центри дозвілля, 5 клубів, 23 б-ки; рай. лікарня, 9 амбулаторій, 9 фельд­шер.-акушер. і 22 фельдшер. пункти. Виходить г. «Життя Лебединщини». Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, хри­стиян віри євангельської. Па­м’ятки арх-ри: у с. Бишкінь – Димитріїв. церква (1888), у с. Бо­брове – Микол. церква (1730), у с. Василівка – Троїц. церква з дзвіницею (1778–1840), у с. Ве­ликий Вистороп – Параскеїв. церква (1898), у с. Ворожба – Преображен. церква з дзвіницею (1896), у с. Кам’яне – Покров. церква (1874–82), у с. Курган – Михайлів. церква (кін. 19 – поч. 20 ст.), у с. Лифине – садиба Хрущових (19 ст., 1859 у ній мешкав Т. Шевченко), у с. Малий Вистороп – будинок управителя цукр. з-ду (19 ст.), Михайлів. церква (1913), у с. Ме­жиріч – Успен. собор (1759–75), у с. Михайлівка – садиба Капністів (1810–1910), у с. Пристай­лове – Успен. церква (1882), у с. Рябушки – Іоанно-Предтечен. церква (1886), у с. Червлене – Микол. церква (1895). Побл. сіл Будилка, Курган, Межиріч та в урочищі Озерище знайдено кре­м’яні знаряддя праці періоду палеоліту, побл. сіл Караван, Ревки, Рябушки, Червлене вияв­лено поселення бронз. і раннього заліз. віків, побл. сіл Кам’яне, Курган, Михайлівка та Рябушки – скіф. кургани, на тер. с. При­стайлове – поселення черняхів. культури, досліджені Горків., Го­родец., Заводниц., Кам’ян., Кукуєве, Михайлів., Новотроїц. і Озац. городища. Серед видат. уродженців – лікар-гігієніст, чл.-кор. АМН СРСР Д. Калюжний (с. Калюжне), лікарі-терапевти Ф. Волинський (с. Червлене), Д. Плетньов (с. Московський Бобрик), мікробіолог М. Каплін (с. Селище), фахівці у галузі охо­рони здоров’я Б. Криштопа, П. Шупик (обидва – с. Будилка), лікар-офтальмолог О. Кудіна (с. Межиріч), лікар-педіатр М. Ло­бода (с. Пристайлове), лі­кар-ор­топед, травматолог М. Си­тенко (с. Рябушки), зоотехнік Г. Клі­ценко (с. Великий Вистороп), фахівець у галузі обчислюв. ма­шин і систем М. Тернюк (с. Ме­жиріч), правознавець М. Шумило (с. Шумили), географ, країнознавець Б. Яценко (с. Малий Вистороп); поети В. Бойко (с. Ми­­хайлівка), Є. Васильченко (с. Верхосулка), М. Дубовик (с. Межиріч), В. Мордань (с. Но­восільське), поет, прозаїк В. Дов­жик (с. Пристайлове), перекладач, історик М. Дятленко (с. Куличка), драматург Л. Никоненко (с. Будилка); живописець, графік, архітектор, засл. діяч мист-в УРСР В. Кричевський (с. Ворожба), графік, живописець, засл. художник України М. Сіробаба (с. Межиріч), живописець, поет, літ. і худож. критик Д. Бурлюк (х. Семиротівщина, нині знято з обліку), живописець І. Гапоченко (с. Се­миротівка), живописець, графік, колекціонер О. Красовський, живописець, графік А. Мордовець (обидва – с. Куличка), май­стри худож. кераміки М. Озерний (с. Василівка), Я. Падалка (с. Ме­жиріч); актор, засл. діяч мист-в РРФСР С. Свашенко (с. Деркачі); легкоатлет (спорт. ходьба) М. Смага (с. Боброве); військ. діяч, двічі Герой Рад. Союзу П. Рибалко (с. Малий Вистороп; 1958 встановлено погруддя, скульптор П. Кеніг, арх. А. Модоров), Герої Рад. Союзу І. Герман, І. Ухо (обидва – с. Ворожба), М. Глобін (х. Овдянський), Г. Гри­ценко (с. Будилка), М. Дрикало­вич, І. Шумилов (обидва – с. Ми­хайлівка), С. Індик (с. Грунь), П. Парфилов (с. Межиріч), М. Ула­новський (с. Штепівка), М. Усик (с. Помірки), повні кавалери ор­дена Слави Ф. Тонкошкур (с. Бо­брове), Д. Хоменко (с. Бурівка).

Літ.: Дудченко В. Г. З історії Лебединщини. Лебедин, 1993; Лебединщина – мій рідний край. С., 2008; Лебединщина в іменах. С., 2010.

Б. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2016