Лебедь Дмитро Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедь Дмитро Павлович

ЛЕ́БЕДЬ Дмитро Павлович (19. 08. 1907, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. – 03. 04. 1976, Дніпропетровськ) – промисловець. Канд. тех. н. (1958). Держ. премія СРСР (1952). Закін. Дніпроп. інж.-буд. ін-т (1933). У 1933–39 будував мости і тунелі на Донбасі та Далекому Сході; 1939–41 – гол. інж. Запоріз. з-ду металоконструкцій; 1941–43 – гол. інж. Орського з-ду металоконструкцій (нині Оренбур. обл., РФ); 1943–59 – гол. інж., 1959–68 – дир. Дніпроп. з-ду металоконструкцій; водночас від 1959 – проф. Дніпроп. інж.-буд. ін-ту. Керував випуском і монтажем металоконструкцій для цехів і технол. устаткування з-дів «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя), Запоріз. алюм. з-ду та з-ду феросплавів, з-ду «Криворіжсталь» (Дніпроп. обл.) та ін. металург. підпр-в країни, виготовленням стал. конструкцій для залізнич. і автодорож. мостів, зокрема залізнич. мостів через Дніпро у Дніпропетровську і м. Кременчук (Полтав. обл.), суціл. звар. моста ім. Є. Патона через Дніпро у Києві, каркасів висот. будівель у Москві, каркасу Палацу культури і наук у Варшаві (52 000 т), пром. та інж. споруд Китаю, Албанії, Болгарії, Югославії, Сирії тощо (36 000 т), комплексу металург. з-ду в Індії (68 000 т), комплексів домен., мартенів. печей, кокс. батарей тощо. Автор наук. праць з питань виготовлення, міцності та довговічності метал. конструкцій.

Н. М. Романюк

Стаття оновлена: 2016