Лебедь Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебедь Микола

ЛЕ́БЕДЬ Микола (псевд.: Марко, Максим Рубан, Ярополк, Олег, Ігор, Вільний та ін.; 23. 11. 1910, с. Нові Стрілища, нині смт Жидачів. р-ну Львів. обл. – 18. 07. 1998, м. Піттсбурґ, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – політичний діяч. Чоловік Д. Лебедь-Гнатківської. Чл. «Пласту», Союзу укр. націоналіст. молоді, УВО (1926). Закін. Академ. г-зію у Львові (1930). У 1932–34 – під­референт Юнацтва та заст. бойового референта Крайової ек­зекутиви ОУН, зв’язковий між нею та Проводом укр. націоналістів. Гол. організатор вбивства міністра внутр. справ Польщі Б. Пєрацького (1934). На Варшав. процесі 1935–36 засудж. до смерт. кари, заміненої довіч. тюрем. ув’язненням. У вересні 1939 втік з-під варти. Чл. Рев. проводу ОУН, 2-й заст. С. Бандери. Від березня 1940 – нач. військ. розвідки повстан. штабу ОУН у Кракові; у червні–липні 1941 – Міністр держ. безпеки Укр. держ. правління; 1941–43 – урядуючий провідник ОУН. Орга­нізатор і кер. 1-ї (1941), 2-ї (1942) та 3-ї (1943) Конф. ОУН. 1941–44 вів переговори з польс. Армією Крайовою щодо спіл. боротьби проти нацист. Німеччини. Очолював Гол. раду і Референтуру зовн. зв’язків при Проводі ОУН (1943–44). На Великому зборі УГВР обраний ген. секр. закордон. справ (1944). Виїхав на Захід для встановлення контактів з представниками іноз. держав. Мешкав у Італії (1945–47), Німеччині (1947–49), США (від 1949). Чл. Закордон. частин ОУН (1946–48). Дир. (1952–74), чл. Ради дир. (від 1974) вид-ва «Пролог» (Нью-Йорк). Чл. управи Укр. т-ва закордон. студій у Мюн­хені (1956–91), Видавн. ком-ту «Літопис УПА» у Торонто (від 1975). Автор першої монографії про УПА – «Українська Повстанська Армія» (Рим, 1946; Нью-Йорк, 1987), багатьох статей в укр. емігрант. періодиці. Значна кількість документів із архіву Л. нині зберігається у Центрі дослідж. визв. руху (Львів).

Літ.: Помер Микола Лебедь // Свобода. 1998, 24 лип.; Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

М. Р. Посівнич

Стаття оновлена: 2016