Лебідь Ананій Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебідь Ананій Дмитрович

ЛЕ́БІДЬ Ананій Дмитрович (11. 01. 1898, с. Веркіївка, нині Вертіївка Ніжин. р-ну Черніг. обл. – 08. 12. 1937, Соловец. табори, РФ) – літературознавець. Закін. Черніг. г-зію (1916), навч. у Петрогр. політехніці (нині С.-Пе­тербург). Більшість життя пов’язана з Черніго­вом (1900–24) та Києвом (1924–35), належав до групи «київ. неокласиків». Від травня 1917 – в армії, навч. у Петергоф. школі прапорщиків побл. Петрограда. Після більшов. перевороту 1917 повернувся до Чернігова, звідки був направлений у Київ. школу прапорщиків. У часи Гетьманату П. Скоропадського працював перекладачем у Черніг. окруж. суді (володів укр., рос., польс. та франц. мовами). Восени 1918 навч. на істор.-філол. ф-ті Київ. ун-ту, наприкінці 1918 знову повернувся у Чернігів, де 1922 закін. ІНО, читав лекції на курсах українізації. Водночас 1919–22 – у Черніг. етногр. музеї: від 1920 – пом. зав. відділу рукописів. Працював у Черніг. обл. істор. музеї над архівами П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського та архівом Черніг. жандарм. управління. 1922–23 – чл. експерт. комісії новоствор. Черніг. архіву. Від 1924 читав лекції з укр. мови та літ-ри у Київ. пед. технікумі (згодом ІНО), був співроб. Комісії по виданню пам’яток новіт. письменства при ВУАН та секр. ред. часопису «Життя й революція». У жовтні 1925 за рекомендаціями С. Єфремова та А. Кримського вступив до аспірантури Київ. філії Ін-ту літ-ри ВУАН. Досліджував біографію і творчість М. Коцюбинського, з яким був особисто знайомий. Першим розібрав передані 1920 до Черніг. музею дружиною письменника його рукописи та архіви, звіряв тексти, готував до друку епістолярій та автор. варіанти кожного твору, розшукав і надрукував не опубл. за життя письменника оповідання «Андрій Соловейко». Разом з М. Рильським уклав літ. хрестоматію «За 25 літ» (К., 1926). Автор передмов до «Кобзаря» Т. Шевченка, вид. «Галицькі прозаїки» та «Леонід Глібов і українська байка» (усі – Київ, 1927). 1929 заарешт. у справі СВУ, однак за браком доведених звинувачень після 7-місяч. ув’язнення засудж. умовно на 3 р. Цей арешт унеможливив завершення 13-том. вид. творів М. Коцюбинського, з яких до 1929 вийшло лише п’ять томів. Разом з М. Зеровим та П. Филиповичем вів студент. гурток культури укр. слова та літературозн. семінар підвищеного типу при Київ. ІНО. 20 квітня 1935 Л. заарешт. вдруге у «справі нео­класиків». Під час арешту вилучено 6 папок з рукописами, серед яких і щоденники М. Могилянсь­кого, які донині не виявлено. У лютому 1936 за звинуваченням у контррев. діяльності засудж. до 10-ти р. позбавлення волі у виправно-труд. таборах. Своєї приналежності до міфіч. терорист. орг-ції на чолі із М. Зеровим ні на допитах, ні в суді не визнав. У червні 1936 етапований у Соловец. табори. 25 листопада 1937 справу переглянуто і ув’язнення замінено на розстріл. Реабіліт. 1958.

Тв.: Перший твір Коцюбинського // Україна. 1924. Кн. 3; Невідомий твір Ко­­цю­бинського // Там само. 1924. Кн. 4; Листування П. Мирного з М. Коцюбинським // Наук. зб. ВУАН за 1924 р. 1925. Т. 19; Валеріан Поліщук // ЖР. 1925. № 1–2; З сучасної української літератури // Там само. 1925. № 3; Нові придбання рукописного відділу музею В. Тарновського // Бібліол. вісті. 1925. № 1–2; Коцюбинський і жандармське управління (на матеріалах Чернігівського губархіву // ЧШ. 1925. № 3; До початків літературної творчості Коцюбинського // Україна. 1925. № 34; Нові матеріали до біографії та творчості К. Стеценка // Музика. 1925. № 9–10, 11–12; Листи І. Франка до М. Коцюбинського // ЖР. 1926. № 5; Пропащі роки (до біографії М. Коцюбинського) // Україна. 1927. Кн. 3; З лабораторії художника // Глобус. 1928. № 11; До питання про політичні погляди М. Коцюбинського // Зап. Ін-ту філології УАН. Кн. 18. К., 1928; «У чужій хаті» (Епізод з виданням творів М. Коцюбинського російською мовою) // Бібліол. вісті. 1928. № 1; М. Коцюбинський. Життя і творчість. К., 1929.

Літ.: Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні. К., 2008; Андрійчук Т. Родина Лебедів у національно-культурному житті Чер­ні­гова на початку ХХ ст. // Шрагів. читання: Зб. статей і мат. Чг., 2011; ЇЇ ж. Ананій Лебідь: трагедія людини і науковця // Реабіліт. історією. Черніг. обл. Кн. 4. Чг., 2012.

Т. В. Андрійчук

Стаття оновлена: 2016