Лебіщак Юрій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лебіщак Юрій Іванович

ЛЕБІЩА́К Юрій Іванович (26. 06. 1873, м. Богородчани, нині смт Івано-Фр. обл. – 28. 04. 1927, м. Проскурів, нині Хмельницький) – художник-кераміст. Закін. Коло­мий. гончар. школу (нині Івано-Фр. обл., 1893). Працював у керам. майстернях в Угорщині, Австрії, Польщі. Один з організаторів керам. вироб-ва в Укра­їні. У м. Галич (нині Івано-Фр. обл.) відкрив майстерню, де виготовляв полив. вази і глечики, кахлі для печей. На запрошення Полтав. земства у м-ку Опішня (нині смт Зіньків. р-ну Полтав. обл.) 1912 відновив май­стерню як навч.-показ. пункт (діяв до кін. 1920-х рр.). 1914–15 – викл. Миргород. худож.-пром. школи (нині Полтав. обл.). Очолив гончарне вироб-во у м-ку Хомутець (нині село Миргород. р-ну), згодом – Кам’я­нець-Поділ. худож.-пром. школу (нині Хмельн. обл.). Розробив технологію буд. вогнетрив. цегли та черепиці. Розписував поліхромні темат. та орнам. кахлі, посуд і вази. Автор статуеток із портретами Т. Шевченка. Деякі вироби зберігаються у Полтав. краєзн. музеї.

Літ.: Лащук Ю. Образ Т. Г. Шевченка в українській народній кераміці // НТЕ. 1961. Кн. 1; Клименко О. Гончарі Опішного 1930–50-х років: Артільне виробництво // Нар. мист-во. 2001. Ч. 1–2; Ханко В. Класики українського мис­тецтва – викладачі та вихованці навчально-керамічного осередку в Миргороді // Укр. керамологія. Опішня, 2001. Кн. 1.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2016