Лев Богдан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лев Богдан Іванович

ЛЕВ Богдан Іванович (26. 08. 1952, поселення Губаха побл. м. Угле­уральск, нині Перм. обл., РФ) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1992), проф. (2002), чл.-кор. НАНУ (2009). Закін. Чернів. ун-т (1974). Відтоді працював в Ін-ті фізики НАНУ; від 2007 – зав. відділу енергетики Ін-ту теор. фізики НАНУ (обидва – Київ). Напрями наук. дослідж.: статист. фізика, квант. теорія поля, фізика конденсов. середовищ, квант. механіка. Побудував мікроскоп. теорію рідких кристалів, послідовну теорію рідкокристаліч. колоїдів; теоретично передбачив можливість формування структур у системі включень у рідкому кристалі за рахунок пруж. взаємодії; вперше отримав дво­вимірну гексагонал. структуру в системі включень на межі роз­ділу рідкого кристалу з повітрям; запропонував новий пруж­но-капіляр. механізм взаємодії між колоїд. частинками; пояснив взаємоперетворення структур під дією зовн. (електр. або магніт.) полів і лазер. випромінювання; теоретично передбачив і експериментально підтвердив ефект періодич. зміни в часі гексагонал. структури під дією лазер. випромінювання на рідкий кристал з оптично актив. домішками; запропонував новий спосіб формування фотон. кристалів зі змінною забороненої зони в мікрон. діапазоні; теоретично пояснив такі нові фіз. явища у нематич. рідких кри­сталах, як періодич. фазовий пе­рехід під дією інфрачервоного випромінювання, ефект ритміч. кристалізації переохолодженого рідкого кристалу, низькочастотна зміна структури в каплях нематика та зміна її форми під дією постій. електр. поля, індуков. шумом утворення та взаємоперетворення дисипатив. структур, ефект збільшення квант. виходу фотостимульов. перетворення молекул рідкого кристалу, ефект низькочастот. стабілізації струк­тур рідкого кристалу; запропонував новий підхід до статистич. опису систем частинок з різним характером взаємодії з врахуванням їх можливого простор. неоднорід. розподілу; тео­рію утворення кластерів у конденсов. середовищах; побудував теорію деградації фотодіодів на всьому інтервалі часу їх роботи, а також пояснив утворення голкоподіб. пористих кри­сталів; в теорії поля запропонував новий підхід до геометризації взаємодії.

Пр.: Вакуумное трение равноускоренного детектора. К., 1987 (спів­авт.); Кинетика возбуждений в неупоря­дочен­ных решетках. К., 1987 (спів­авт.); Sta­tistical physics of model systems with interaction and phase transition of clus­ter formation // Phys. Rev. E. 1998. Vol. 57 (спів­авт.); Exactly solvable three-dimen­sional lattice model with attractive and repulsive interactions // Там само. Vol. 58; Crystal structure in nematic emulsion // Phys. Rev. Lett. 2001. Vol. 87 (спів­авт.); Окремі питання статистичної фізики. К., 2008; Effect of collective molecular reorientation on Brownian motion of col­loids in nematic liquid crystal // Science. 2013. Vol. 342 (спів­авт.).

В. І. Засенко

Стаття оновлена: 2016