Левандовська Емілія Францівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левандовська Емілія Францівна

ЛЕВАНДО́ВСЬКА Емілія Францівна (2-а пол. 19 ст. – поч. 20 ст.) – співачка (драматичне сопрано). Навч. співу в М. Нолле в Києві. Дебютувала на опер. сцені на поч. 1890-х рр. Виступала у Харкові, Саратові (нині РФ; 1895, 1900), Житомирі (1896, антреприза І. Карського; 1902, Оперне т-во під кер-вом А. Ейхенвальда), Казані (1899), м. Козлов Тамбов. губ. (обидва – Росія; 1901, Оперне т-во під кер-вом М. Міклашевського), Москві (1903, Т-во М. Мед­ведєва).

Партії: Антоніда, Горислава («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Оксана, Ліза, Марія («Черевички», «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Тамара («Демон» А. Рубін­штейна), Маша («Дубровський» Е. Направника), Купава, Марфа («Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Агата («Вільний стрілець» К. Вебера), Ельвіра, Леонора, Аїда, Дездемона («Ернані», «Трубадур», «Аїда», «Отелло» Дж. Верді), Єлизавета («Тангейзер» Р. Ваґнера), Галька (однойм. опера С. Монюшка), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Мімі, Тоска («Богема», «Тоска» Дж. Пуччіні), Сантуцца («Сільська честь» П. Ма­сканьї).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2016