Левеїт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левеїт

ЛЕВЕЇ́Т – рідкісний мінерал, водний суль­фат натрію і магнію острівної бу­дови. Названий на честь нім. хіміка О. Леве. Термін увів 1847 австр. геолог В.-К. Гейдінґер. Формула: Na2Mg[SO4]2·2H2O. Мі­стить (у %): Na2O – 20,2; MgO – 13,0; SO3 – 52,1; H2O – 14,7. Має тригонал. сингонію; знайдений у вигляді зерен. Густина 2,37; твердість 3–3,5. Безбарвний і червонувато-жовтий; блиск скля­ний; прозорий. В Україні виявлений у соленос. породах Прикарпаття (на Стебницькому родовищі калійних солей – у вигляді цілих блоків) та Донбасу (заміщує ланґбейніт). Також знач­ні поклади є у Австрії, Німеччині та Чилі.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016