Левенко Валерій Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левенко Валерій Якович

ЛЕВЕ́НКО Валерій Якович (27. 12. 1944, м. Керч, нині АР Крим) – поет, журналіст. Чл. НСПУ (2003). Міжнар. літ. премія ім. С. Полоцького (2004). Закін. Літ. ін-т у Москві (1976). Працював на вироб-ві (1964–71) та матросом на суднах торг. флоту (від 1976); був кор. г. «Керченский рабочий». Пише рос. мовою. Автор поет. зб. «Когда улыбается солнце» (1977), «По доброй земле» (1982; обидві – Сімферополь), «Души причал» (К., 1988), «Координаты мужества» (Сф., 1989), «Сквозь прошедшие дожди» (Москва, 1993) та багатьох публікацій у альманахах, колектив. зб., журналах («Юность», «Смена» та ін.).

Літ.: Маковецкий В. Червоное золото поэзии // Керчен. рабочий. 1994, 22 янв.

В. Я. Маковецький

Стаття оновлена: 2016