Левинський Степан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левинський Степан  Іванович

ЛЕВИ́НСЬКИЙ Степан Іванович (1897 – 08. 10. 1946, м. Ґап, департамент Верх­ні Альпи, Франція) – сходознавець, культуролог, дипломат. Син І. Левинського. Здобув фах інж.-хіміка у Львів. політехніці, продовжив студії у Брюсселі. 1922 емігрував до Парижа, де закін. япон. відділ Школи держ. мов (1929) та Школу політ. наук. За рекомендацією П. Бойє оселився у Япон. домі, в оточенні японців удосконалював знання мови та звичаїв. 1933 за кн. «З Японського дому» (Л., 1932) від­значений премією Т-ва письменників і журналістів ім. І. Фран­ка. Серед ін. творів – «Від Везувія до пісків Сагари» (1932), «Схід і Захід: Нариси з подорожі» (1934; обидва – Львів). 1934–35 вміщував публікації у львів. часописі «Назустріч». Писав про япон. поезію у перекл. С. Гординського, архіт. пам’ятки Льво­ва, їхню реставрацію, твори укр. та япон. мист-ва. Від 1935 меш­кав у Харбіні (нині Китай), Пекіні, Сайгоні (нині Го-Ши-Мін, В’єтнам). За підтримки віце-маршалка польс. сейму В. Мудрого признач. референтом із екон.-торг. справ консульства Польщі у Харбіні. 1939 на знак протесту проти ліквідації Карпат. України подав заяву про самовідвід, але під тиском УНДО відкликав її. Співпрацював із ча­сописом «Український голос на Далекому Сході» (виходив від 1941 у Шанхаї), взяв участь в укладенні першого укр.-япон. словника (Харбін, 1944). У 1946 переїхав до Франції. Твори Л. рецензували С. Гординський, М. Рудницький.

Літ.: Лишкевич С. На українському Парнасі // Дзвони. 1934. Ч. 1/2; Наші розмови з лауреатами [літературних премій] // Назустріч. 1934, 1 лют.; Бор­щак І. Степан Левинський // Соборна Україна. Париж, 1947. Ч. 3–4; Світ І. Українсько-японські взаємини, 1903–1945: Істор. огляд і спостереження. Нью-Йорк, 1972.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2016