Левитський Володимир Фавстович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левитський Володимир Фавстович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ Володимир Фавстович (06(18). 06. 1854, с. Старостинець Сквир. пов. Київ. губ., нині Старостинці Погребищен. р-ну Вінн. обл. – 26. 10. 1939) – істо­рик народного господарства та економічної думки. Д-р політ­економії та статистики (1899), проф. (1900), акад. АН УРСР (1925). Навч. у Київ. духов. семінарії (після 4-го курсу звільнився), від 1874 – у Новорос. ун-ті в Одесі, який закін. зі ступ. канд. права за працю «О народном кредите в России». 1876–77 підготував курс «Лекции по поли­тической экономии». 1881–83 – у наук. відрядженні у Німеччині: відвідував лекції у Гайдельбер. ун-ті, брав участь у екон. семінарах проф. Г. фон Шмоллера у Берліні, вивчав госп. побут країни, зокрема зразк. землероб. госп-ва та пром. підпр-ва. 1884 склав іспит на ступ. магістра політекономії у Моск. ун-ті. Відтоді – приват-доц. каф. політ­економії, від 1890 – екстраординар. проф. каф. політекономії та фінанс. права Демидов. юрид. ліцею (м. Ярославль, Росія); від 1893 – у Харків. ун-ті: від 1900 – ординар. проф. каф. поліцей. права, від 1902 – ординар. проф. каф. політекономії та статистики. 1890 у Моск. ун-ті здобув ступ. магістра (за працю «Задачи и методы науки о народном хозяйстве»), 1899 – ступ. д-ра (за працю «Сельскохозяй­ственный кризис во Франции 1862–1892 гг.») політекономії та статистики. Розробив і читав курс «История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта». 1907 у Харкові вийшла друком перша частина цього курсу (охоплювала екон. історію античності та серед. віків), 1914 – повний курс. На той час це був перший підручник з екон. історії у Рос. імперії, він містив виклад історії госп-ва та екон. учень від антич­ності до періоду появи істор. школи та соц. напряму політекономії. У цій та ін. працях Л. критикував запропонований Ж.-Б. Сеєм і згодом заг.-визна­ний поділ екон. науки за фазами сусп. відтворення та вказував на те, що цей поділ обмежує предмет екон. науки вивченням закономірностей вироб-ва, розподілу, обміну та споживання. Обґрунтував необхідність вклю­чення до курсу політекономії аналізу впливу держ. влади на екон. відносини, розвиток нар. госп-ва та досягнення заг. добробуту. Запропонував осн. принципи класифікації екон. наук і довів необхідність чіткого розмежування начал теорії, політики та історії у складі екон. учень. Виокремлення різних час­тин екон. науки вважав закономірною тенденцією, що сприяє поглибленню теор. аналізу та уникненню тенденційності в оцін­ці практ. наслідків екон. політики; історію нар. госп-ва та історію екон. учень класифікував як самост. наук. дисципліни; обстоював принцип рівноправності та рівноцінності різних екон. теорій у структурі екон. науки. Наголошував, що зміст політеко­номії є сукупністю знань, отри­маних різними екон. школами. Виступав за необхідність соц. реформ і активне держ. втручан­ня в екон. життя. З поч. 1-ї світ. вій­ни брав участь у діяльності різ­номаніт. громад. орг-цій, створ. для допомоги армії, очолював т. зв. шпитал. комісію, від серпня 1914 був гласним міської думи Харкова. 1919–31 – проф. Харків. с.-г. ін-ту; водночас у грудні 1919 – травні 1920 – в. о. ректора Харків. ун-ту. В цей період досліджував питання історії нар. госп-ва стародав. світу. Після виходу на пенсію написав спогади «Павло Михайлович Да­шкевич: Спомини приятеля» (1932). Достовір. відомостей про життя Л. після 1931 та місце його смерті й поховання донині не виявлено. Деякі матеріали з особистого архіву зберігаються в Ін-ті рукопису НБУВ (Київ).

Пр.: Вопрос о методе политической экономии в новейшей германской литературе // Юрид. вест. 1884. № 12; Вечно наследственная аренда земель // Там само. 1885. № 6–7; Вопрос о чиншевом владении // Русская мысль. 1886. Кн. 3; Задачи и методы науки о народном хозяйстве. Ярославль, 1890; Пред­мет, задача и метод полицейского пра­ва // Зап. Харьков. ун-та. 1894; Земле­дельческие артели Херсонской губер­нии // Русская мысль. 1896. Кн. 9; Сель­скохозяйственный кризис во Франции 1862–1892 гг. Х., 1899; Некоторые чер­ты современного положения эконо­мических знаний // Русское экон. обо­зрение. 1901. № 9; Значение кустар­ных промыслов в народном хозяйстве // Нар. хоз-во. 1902. Кн. 2; Аграрный во­прос в России с точки зрения основ­ных течений в развитии современного народного хозяйства. [Б. м.], 1906.

Літ.: Юридический факультет Харь­ковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905). Х., 1908; Коропецький І.-С. Українські економісти XIX століття та західна наука. К., 1993; Лортикян Э. Л. Украинские эко­­номисты первой трети ХХ столетия: Очерки истории экономической науки и экономического образования. Х., 1995; Нариси з історії Харківського національного економічного університету. Х., 2005.

В. В. Небрат

Стаття оновлена: 2016