Левитський Григорій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левитський Григорій Андрійович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ Григорій Андрійович (07(19). 11. 1878, с. Білки Сквир. пов. Київ. губ., нині Попільнян. р-ну Житомир. обл. – 20. 05. 1942, м. Зла­тоуст Челябін. обл., РФ) – ботанік, цитогенетик. Брат Михай­ла, дядько Сергія Левитських. Д-р біол. н. (1934), чл.-кор. АН СРСР (1932). Учасник 1-ї світ. вій­ни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Колегію П. Ґалаґана і Ун-т св. Володимира (1902) у Києві. Відтоді працював у ботан. кабінеті Київ. політех. ін-ту. За участь у революції 1905–06 заарешт., 8 місяців перебував у Бутир. в’язниці у Москві, після чого висланий за кордон на 3 р. Працював на дослід. станції Вілла-Франка побл. Ніцци (Франція), згодом – у Ботан. саду Бонн. ун-ту (Німеччина) під кер-вом проф. Е. Страсбурґера. Опублікував низку праць з питань нехромосом. спадково­сті. 1911 повернувся до Києва, викладав морфологію і систематику рослин у Київ. політех. ін-ті. Від 1917 – приват-доц. Київ. ун-ту. 1920–25 – організатор і зав. каф. морфології й систематики рослин Київ. ін-ту нар. госп-ва; водночас від 1921 – проф. однойм. каф. Київ. с.-г. ін-ту; 1922–25 – зав. лаб. Київ. ін-ту селекції. 1925 на запрошення М. Вавилова переїхав до Ленінграда (нині С.-Петербург), де організував і до 1941 очолював цитол. лаб. Всесоюз. ін-ту рослинництва; водночас 1930–32 – проф. каф. морфології і систематики рослин Молочно-городнього ін-ту, 1933–41 – каф. генетики рослин Ун-ту, 1938–41 – каф. селекції, генетики і насінництва Пушкін. с.-г. ін-ту. 1933 заарешт. і засудж. до 3-х р. заслання в м. Ачинськ (Краснояр. край, РФ). Завдяки клопотанням іноз. учених через рік повернувся із заслання. 1937 зно­ву заарешт., незабаром звільн. 28 червня 1941 за звинуваченням у приналежності до контррев. орг-ції заарешт. втретє. Помер в ув’язненні. Реабіліт. 1955. Л. зробив вагомий внесок у розвиток уявлень про будову та еволюцію хромосом. Він довів, що відкрита С. Навашиним будова хромосом Galtonia candi­cans є осн. принципом орг-ції всіх хромосом. Вивчав особливості будови і розвитку хондріосом (мітохондрій) у рослин. клітинах. Розробив спец. фіксатор, що дає змогу детально встановити мікроскопічну орг-цію мітохондрій. 1924 увів поняття каріотипу як хромосом. комплексу виду, заклав основи каріо­систематики. Співзасн. наук. напряму – радіац. генетика рос­лин. Продемонстрував можливість використання цитол. аналізу в селекц. діяльності. Автор першого рос. посібника з цитогенетики «Материальные осно­вы наследственности» (К., 1924), який відіграв вагому роль у її становленні як самост. науки.

Пр.: Элементы биометрики: Общедоступное руководство для натуралистов и аграрников. К., 1922; Морфо­логия хромосом. История. Методика. Факты. Теория // Тр. по приклад. бота­нике, генетике и селекции. 1931. Т. 27, № 1; Цитология растений: Избр. тр. Москва, 1976; Цитогенетика растений: Избр. тр. Москва, 1978.

Літ.: Хорьков Е. И. Научная деятельность Г. А. Левитского // Левитский Г. Цитогенетика растений: Избр. тр. Мос­ква, 1978; Голда Д. М. Зірка Г. Левит­ського // Київ. ун-т. 1992. № 2; Велич­ко М. В., Стефаник В. І. Григорій Андрі­йович Левитський – український цитогенетик та каріосистематик // ЦГ. 2010. Т. 44, № 2; Биологи.

Д. М. Голда

Стаття оновлена: 2016