Левитський Микола Васильович
ЛЕВИ́ТСЬКИЙ Микола Васильович (псевд. — Запорожець Мирон; 25. 03(06. 04). 1859, с. Хмільна, нині Канів. р-ну Черкас. обл. — 01. 12. 1936, Київ) — організатор артільного і кооперативного руху, громадський діяч, публіцист. 1861 разом із родиною переїхав у м. Чигирин (нині Черкас. обл.), 1862 — у с. Федвар Олександрій. пов. Херсон. губ. (нині Підлісне Олександрів. р-ну Кіровогр. обл.). Від 1879 навч. на мед. факультеті Моск. університету. За участь у студент. виступах 1880 заарешт., однак незабаром звільнений і висланий у с. Федвар. Закін. юрид. факультет Харків. університету (1885). Працював у Херсон. губерн. і Олександрій. повіт. земствах, займався адвокат. практикою. Вміщував публікації у часописах «Елисаветградский вестник», «Харьковский сборник», «Одесский листок» та ін. 1894 заснував у с. Федвар першу в Рос. імперії та Європі хлібороб. артіль, 1895 розробив типовий артіл. договір для труд., вироб. і ремісн. артілей. 1899 входив до складу комісії при мін-ві фінансів, що готувала закон про артілі (ухвалений 1902). Сприяв організації ремісн. артілей у м. Єлисаветград (нині Кіровоград), Одесі, Миколаєві, Києві, Вінниці та ін. містах. Представляв рос. і укр. кооператорів на міжнар. конгресах та зʼїздах у Парижі (1896; запропонував відзначати 30 вересня День Кооперації), м. Ягодина (Сербія, 1898), м. Кремона (Італія, 1907), Гамбурзі (1910), Стокгольмі (1928). Делегат багатьох всерос. (від 1901), всеукр. і всесоюз. кооп. зʼїздів. За активну популяризацію артіл. і кооп. руху, самовіддану й безкорисливу працю Л. називали «артіл. батьком». 1917–18 — чл. УЦР, дир. відділу держ. майна Міністерства земел. справ УНР, співзасн. «Українбанку» та «Дніпросоюзу», чл. нагляд. ради Центр. кооп. союзу. Брав участь у розробленні укр. кооп. символіки, створенні Харків. кооп. інституту (1918) та музею (1923). Досліджував історію кооперації. Став прототипом гол. героя пʼєси І. Карпенка-Карого «Понад Дніпром» (1897). Автор нац.-патріот. поезій, декількох поем, оповідань і дум, матеріалів із історії літ-ри, які нині разом із ін. (понад 2 тис. од.) зберігаються в особовому архів. фонді Л. у Інституті
Рекомендована література
Завантажити статтю
