Левитський Олексій Авґустович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левитський Олексій Авґустович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ Олексій Авґустович (17(29). 03. 1872, м-ко Дашів Київ. губ., нині смт Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 16. 06. 1947, Москва) – педагог, громадський діяч. Навч. у 2-й Київ. г-зії (1881–85), закін. Колегію П. Ґалаґана (Київ, 1890), Новорос. ун-т в Одесі (1895). Працював у Катеринос­лав. місь­кій жін. г-зії (нині Дніпропетровськ, 1895–96); від 1896 викладав у земській нар. школі у с. Рибці (нині Полтав. р-ну Полтав. обл.). Від 1900 – інспектор, від 1904 – дир. нар. уч-щ Кубан. обл. (Росія); 1905 – дир. Армавір­. чол. прогімназії (нині Краснодар. краю, РФ). За даними поліції, під час служби на Кубані був чл. Чорномор. філії РУП, опікувався групою полтав. семінаристів, які прибули на Кубань у пошуках роботи (С. Петлюра, П. Капельгородський та ін.). Від 1906 – го­лова пед. ради Жін. г-зії у м. Бер­дичів (нині Житомир. обл.), викладав у Колегії П. Ґалаґана, Київ. жін. г-зії, Фребелів. вищому ін-ті (Київ, 1907 – заст. дир. з педагогіки та методики роботи). 1907–10 вивчав шкіл. справу в Німеччині. Від 1910 – інспектор Казан. комерц. уч-ща (Росія), водночас викладав на пед. курсах при Ка­зан. ун-ті. Від 1913 – дир. Таганроз. комер­ц. уч-ща (Росія; ініціював проведення 1914 в Уч-щі зборів цінителів творчості Т. Шевченка). Від 1914 очолював Таганроз. літ.-мист. гурток, згодом – Т-во для відкриття нар. б-к у Таганрозі, брав участь у діяльності місц. укр. громади. Від 1917 – дир. Полтав. учит. ін-ту, голова Полтав. т-ва «Просвіта». 1919 зазнав пе­реслідувань денікінців, переховувався на Кубані. Повернувшись в Україну, був дир. Гайсин. пед. технікуму (нині Вінн. обл., 1922–23); доц. каф. укр. мови Київ. політех. ін-ту (1923–33); проф. каф. педагогіки Київ. кооп. ін-ту (1926–29). У 1934–36 працював інспектором Нар. комісаріату освіти Абхазії (Сухумі). Від 1936 учителював у Дашеві. Після 2-ї світ. війни меш­кав у Москві. Автор низки перекладів худож. творів,

Пр.: Из студенческих воспоминаний: Памяти А. И. Кирпичникова и А. И. Мар­кевича, профессоров Новороссийского университета // Вест. воспитания. 1906. № 8

Літ.: Формуляр А. А. Левитского // Приазов. край. 1913, 29 марта; К отъез­ду А. А. Левитского // Там само. 1917, 20 сен.; Пустовіт Т. П. «Це був справжній український патріот, людина з ґрунтовною освітою» (Олекса Авґусто­вич Левитський) // Історія Полтав. пед. ін-ту в особах. П., 2004; Плема С. Таган­рогські роки Олексія Левицького // Рідний край. 2011. № 1.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2016