Левитський (Левицький) Федір Прохорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левитський (Левицький) Федір  Прохорович

ЛЕВИ́ТСЬКИЙ (ЛЕВИ́ЦЬКИЙ) Федір Прохорович (1869, м. Єли­­саветград, нині Кіровоград – після 1926) – співак (бас), музичний критик, педагог. Навч. у Київ. муз. уч-щі (1892–96; кл. К. Еверарді й Г. фон Матіса). Удосконалював майстерність в Італії. Від 1893 – соліст опер. антрепризи Й. Сєтова в Києві, у складі якої дебютував партією Германа (опера «Тангейзер» Р. Ваґ­нера). 1898–99 – викл. сольного й хор. співу муз. школи A. Тальновського в Єлисаветграді; 1899–1904 – муз. шкіл Д. фон Ресселя, Р. Кауфман, жін. г-зій (методика викл. співу, 8-й кл.) в Одесі. 1904 – лектор із методики викладання співу на курсах учителів у м. Ананьїв (нині Одес. обл.). 1904–13, 1918–22 – викл. Полтав. муз. уч-ща. Водночас від 1907 – муз. критик і рецензент полтав. газет, зокрема «Полтавской речи» (1910–13). Організатор студент. опер. вистав у Полтаві та ін. містах України, зокрема «Син мандарина» Ц. Кюї (Єлисаветград, 10 листопада 1907, силами студентів Полтав. муз. уч-ща) на користь безкоштовної нар. бібліотеки-читальні. 1923–26 – викл. сольного співу Петрогр. (нині С.-Петербург) консерваторії. Виступав на опер. сцені разом із B. Астаф’євою, О. Борисенком, М. Медведєвим. Виконав партію Старого цигана в опері «Алеко» С. Paxманінова (1-е виконання, Київ, 26 вересня 1893, під кер-вом автора). Серед учнів – Л. Балановська, М. Коваленко, Г. Коваль, Г. Ор­­лов.

Літ.: Разные известия // РМГ. 1913. № 36; Зинькевич Е. Первое явление Рахманинова Киеву // Mundus musicae. Тексты и контексты. К., 2007.

М. В. Долгіх

Стаття оновлена: 2016