Левицька Галина Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицька Галина Іванівна

ЛЕВИ́ЦЬКА Галина Іванівна (03. 03. 1958, c. Кнісело Жидачів. р-ну Львів. обл. – 06. 12. 2008, Київ, похов. у Львові) – учасниця правозахисного руху, журналістка. Дружина М. Левицького. Чл. НСЖУ (2000). Закін. Львів. лісотех. ін-т (1981). Відтоді працювала на вироб-ві. Наприкінці 1980-х рр. приєдналася до правозахисного руху, зокрема брала участь у роз­повсюдженні самвидаву, ви­дан­ні позацензур. часописів «Укра­їнський вісник» і «Кафедра», переправленні матеріалів через Польщу на Захід (до вид-ва «Смолоскип»). 1988 вступила до Укр. Гельсин. спілки, 1989 опублікувала перші власні правозахисні статті (відтоді перебувала під наглядом КДБ). Від 1990 – співроб. укр. християн. радіо «Воскресіння» (Брюссель); від 1991 – кер. прес-служби та ред. бюл. Львів. обл. орг-ції УРП «Львівські новини»; від 1992 – кер. прес-служби Конгресу нац.-демократ. сил України; водночас – влас. кор. польс. г. «Гомін» в Україні; 1995–2006 – влас. кор. г. «За вільну Україну» в Києві; від 2007 – пом.-консультант нар. депутата України. Уклала біобібліогр. довідник «Богдан Горинь» (2001), разом із чоловіком видала повість-хроніку «Подвижник» (2007; обидва – Київ) про рід Старухів

Б. М. Горинь

Стаття оновлена: 2016