Левицька Генрієтта Богданівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицька Генрієтта Богданівна

ЛЕВИ́ЦЬКА Генрієтта Богданівна (27. 11. 1930, Одеса – 21. 10. 2010, Львів) – художниця монументально-декоративного мистецтва, графік, живописець. Дружина В. Буглака. Чл. НСХУ (1992). Закін. Львів. ін-т приклад. та де­кор. мист-ва (1954; викл. Й. Бокшай, Л. Левицький, В. Манастирський, Р. Сельський). Учасниця обл., всеукр. і закордон. худож. виставок від 1960-х рр. Персон. – у Львові, Луцьку (обидві – 1996). На твор. роботі. Л. – представниця укр. андерґраунду, нонконформізму. Осн. галузі – станк. графі­ка (літографія, ліногравюра, офорт, мецо-тинто) та живопис, монум.-декор. мист-во, іконопис. Творчість Л. відзначається вишуканістю колористич. чуття, культурою композиц. вирішень, бездоган. смаком. Для портретів характерні віртуозна зовн. схожість, гостра психол. характеристика облич, високий рівень худож. майстерності. У натюрмортах вдавалася до площинно-декор. манери. Виконала деякі ікони для іконостаса відновлених Золотоверхого Михайлів. собору у Києві («Св. Варвара», «Тайна вечеря»; обидві – 1999) та Ус­пен. собору Києво-Печер. лаври (2000). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мист-в, Львів. музеї історії релігії, НХМ (Київ), Луган. ХМ.

Тв.: живопис – «Гуцульський натюрморт», «Російський натюрморт», «Дівчина у смугастому», «Слухати Баха» (усі – 1960-і рр.), «Мадригал» (1963), «П. Сильвестров» (1964), «Автопортрет» (1970-і рр.), «Східний календар» (1985–90-і рр.); серії – «Сучасники» (1960–90-і рр.), «Молоді графіки» (1970-і рр.), «Тільки у Львові» (1996–97); цикли – «Пори року», «Людське життя» (обидва – 1970-і рр.); графіка – літографії: «Калюжа» (1982), «Заєць» (1986); цикл мецо-тинто «Східний календар» (1985–90). Літ.: Яців Р. Львівська графіка. К., 1992.

Н. В. Космолінська

Стаття оновлена: 2016