Левицька Наталія Юліанівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицька Наталія Юліанівна

ЛЕВИ́ЦЬКА Наталія Юліанівна (01. 03. 1893, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 16. 01. 1964, м. Нью-Йорк, США) – актриса. Дружина Г. Нички. Сценічну діяльність розпочала 1912 в театр. трупі Й. Стадника, у якій грала до 1914. Виступала у театрі т-ва «Укр. бесіда» у Львові (1915–16, від 1921), Стрілец. театрі під кер-вом К. Рубчакової (1916–18), Терноп. укр. драм. театрі під кер-вом М. Бенцаля (1918–19), Новому львів. театрі (1919–20; водночас – сестра милосердя у шпиталях УГА), Укр. незалеж. театрі у Львові (1920–21), згодом у трупі В. Блавацького. 1929 через хворобу залишила сцену. Від 1944 – на еміграції у Німеччині, від 1948 – у США. Виконувала з успіхом лірико-героїчні, драм.-психол. і комед. ролі у п’є­сах укр. і зарубіж. драматургів.

Ролі: Наталка, Софія («Суєта», «Без­таланна» І. Карпенка-Карого), Одарка («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Олена («На перші гулі» С. Васильченка), Івга, Інна Мусташенко, Маруся («Молода кров», «За­кон», «Базар» В. Винниченка), Мати («Геть­ман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської), Настуся («Хмара» О. Су­ходольського), Килина («Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка), Ганнуся («Молодість» М. Гальбе), Ребека Вест («Росмерсгольм» Г. Ібсена), Сільветта («Романтики» Е. Ростана).

Літ.: Гірняк Н. Наталя Левицька (В альбом історії українського театру) // Cвобода. 1964, 30 січ.; Ничка Г. Укра­їнський Незалежний Театр у Львові // Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мист-ва. 1915–1975. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1975. Т. 1.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2016