Левицький Аркадій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Аркадій Павлович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Аркадій Павлович (Левицкий Аркадий Павлович; 1860, м. Козельськ, нині Калуз. обл., РФ – 20. 03(02. 04). 1916, Москва) – російський лікар-хірург, історик медицини. Д-р медицини (1893). Закін. Моск. ун-т (1883), де й працював до 1889. У 1891–92 – ординатор хірург. відділ. Одес. міської лікарні; 1892–1900 – викл. 1-ї Моск. зуболікар. школи. Одним із перших вивчав історію язичниц. лікарювання до і після прийняття християнства, визначив роль монастир. медицини у виникненні лікар. спра­ви у Київ. Русі. Зібрав і проаналізував відомості про лікування зубів, уміщені в рукопис. травниках і лікувальниках 16–18 ст.; висвітлив історію розвитку зуболікар. справи у Рос. імперії у 18 – на поч. 19 ст.

Пр.: Сибирская язва в Новоладожском уезде С.-Пе­тербургской губернии летом 1881. С.-Пе­тербург, 1883; Нити из оленьих сухожилий как материал для наложения шва и перевязки сосудов // Тр. 2-го съезда рус. врачей. Москва, 1887. Т. 1; Местная бугорчатка и хирургическое вмешательство при ней // Летопись Хирург. об-ва в Москве. 1890. Т. 9, № 2; Уклонение от нормального сращения костных пере­ломов. Москва, 1893; Материалы к ис­тории зубоврачевания в России // Одон­тол. обозрение. 1899. № 1, 3, 8, 9; 1900. № 1, 2, 9; Очерки по истории меди­цины в России // Мед. обозрение. 1907. № 13; 1909. № 1; 1910. № 1; 1911. № 1; 1913. № 17; 1915. № 16–17.

Літ.: Архангельский Г. В. Историк отечественной медицины – Аркадий Павлович Левицкий // КМ. 1987. № 9; Мамедова Л. А., Троянский Г. Н. А. П. Ле­­вицкий (1860–1915) – один из основоположников истории отечественного зубоврачевания (К 125-летию со дня рожд.) // Стоматология. 1988. № 1.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2016