Левицький Вадим Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Вадим  Петрович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Вадим Петрович (08(20). 09. 1879, с. Губівка Єлисаветгр. пов., нині Компаніїв. р-ну Кіровогр. обл. – 05. 10. 1959, м. Бобринець Кіровогр. обл.) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1947). Герой Праці. Дитячі роки провів у с. Кам’яні Потоки (нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл.). Закін. Єлисаветгр. духовне уч-ще (нині Кіровоград, 1895). Під час навч. захопився співами і співав у хорі місц. Громад. зібрання. Учителював, керував церк. хором у Кам’яних Потоках. Виступав у хорі Рос. театру в Одесі, трупі О. Суслова в Ростові-на-Дону та Саратові (обидва – Росія). 1898–99 з трупою М. Кропивницького гастролював Одесою, Кишиневом, Москвою. Грав у трупах І. Захаренка, З. Фігнера-Бурлаченка, Д. Гайдамаки. У складі різних театр. колективів концертував Україною, Білоруссю, Росією, Польщею, Литвою. 1919 вирушив до Саратова. На базі рос. опер. трупи здійснив постановку опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка, був реж. театру Покровська (нині Саратов. обл.), у якому поставив оперу «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, вистави «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Осно­­в’яненка та ін. На поч. 1920-х рр. давав вистави у селах Криму, грав у пересув. театрі Тирасполя (нині Молдова), у серед. 1920-х рр. – у Першому профес. реаліст. театрі ім. Т. Шевченка (м. Зінов’євськ, нині Кіровоград), 1928–30 – Театрі ім. М. Заньковецької (Львів). Працював до 1934 у театрі муз. комедії на Донбасі, 1934–35 – театрі Кривого Рогу (Дніпроп. обл.), 1935–41, 1944–49 – у Кам’янець-Поділ. драм. театрі ім. Г. Петровського (нині Хмельн. обл.). Під час 2-ї світ. війни виступав у військ. частинах та госпіталях, був донором. На поч. 1950-х рр. переїхав до Бобринця, керував аматор. драм­­гуртком. Володів сильним голосом. У репертуарі – партії та ролі у виставах укр. і рос. класики, серед яких Султан, Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Бурлака (однойм. п’єса І. Карпенка-Карого), Кукса («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Черевик («Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Ніл («Міщани» М. Горького).

Літ.: В. П. Левицький: Некролог // Чер­­воний шлях. 1959, 7 жовт.; Смоленчук М. К. Внук композитора // Честь хлібороба. 1986, 26 берез.

В. П. Шурапов

Стаття оновлена: 2016