Левицький Василь Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Василь Юрійович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Василь Юрійович (25. 03. 1957, с. Красна Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 26. 06. 1989, похов. у Львові) – письменник. Чл. СПУ (1987). Закін. Львів. ун-т (1984). Очолював студент. літ. об’єднання «Франкова кузня». Працював у Львів. відділ. СПУ, опікуючись молодими авторами, очолював Львів. клуб письменників. На поч. 1980-х рр. активно друкувався у ж. «Жовтень» (нині «Дзвін»), «Дніпро», «Вітчизна» та ін. У творчості Л. домінували сюжети, по­­в’язані з карпат. тематикою. Автор зб. новел та оповідань «Великий день» (1985; рос. перекл. – Москва, 1989) і «Пізнє літо» (1989; обидві – Київ). Щоденник. записи Л. опубл. у г. «Просвіта» (1992) і ж. «Перевал» (1993). Окремі твори перекладені словац. мовою і вміщені в антології «Živé sny» (Bratislava, 1988). Посмертно вийшло зібр. творів Л. та спогади про нього «Великий день. Пізнє літо: Новели та оповідання» (Надвірна, 2010). Трагічно загинув побл. смт Ольшанське Микол. р-ну Микол. обл.

Літ.: Герасимчук Д. Із живлющого джерела // Дзвін. 1992. Ч. 7/8; Ґабор В. Третя ненаписана книга Василя Левицького // Перевал. 1993. № 2; Вільчинсь­кий О. Василь Левиць­кий // Львів. газ. 2007, 26 берез.

В. В. Ґабор

Стаття оновлена: 2016