Левицький Володимир Софронович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Володимир Софронович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Володимир Софронович (16. 08. 1888, с. Кричка, нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 02. 1980, м. Нью-Йорк, США) – гро­мадсько-політичний діяч. Здобув юрид. освіту. На поч. 1-ї світ. вій­ни став чл. Союзу визволення України, за дорученням якого 1915–18 вів пропагандист. роботу серед полонених українців у нім. таборах. 1919–20 очолював пресовий підрозділ представництва УНР в Берліні. 1924 емігрував до США. Був провід. чл. і секр. укр. політ. орг-ції соціаліст. напряму «Оборона Укра­їни»; дир. укр. павільйону на Всесвіт. виставці у Чикаґо (1933); віце-президентом Укр. братства (1933–42); ред. часописів «Організаційні вісті» (1936–41) та «Гро­мадський голос» (від 1941). На поч. 1940-х рр. перейшов на радянофіл. позиції.

Д. В. Веденєєв

Стаття оновлена: 2016