Левицький Мирослав Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Мирослав Йосипович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Мирослав Йосипович (26. 07. 1957, с. Видміни, нині Вармін.-Мазур. воєводства, Польща) – учасник правозахисного руху, журналіст. Чоловік Г. Левицької. Чл. НСПУ (2012), НСЖУ (2012). Закін. Львів. політех. ін-т (1983). У студент. роки брав участь у розповсюдженні в Україні україномов. вид., які виходили в Поль­щі, – г. «Наше слово», додатку до неї «Наша культура» й альманаху «Український календар» (усі – Варшава). Від 1983 – співроб. ред. г. «Наше слово». 1988 всту­пив до Укр. Гельсин. спілки. Брав участь у розповсюдженні укр. самвидаву, намагався створити відділ закордон. філії Укр. Гельсин. спілки у Польщі (завадили польс. спецслужби). Від 1990 – співроб. укр. християн. радіо «Воскресіння» (Брюссель); від 1991 – прес-служби Львів. обл. орг-ції УРП; від 1992 – влас. кор. г. «Наше слово» в Україні; від 2009 – співроб. інформ.-ана­літ. відділу Центр. апарату НРУ. Від 2013 – на твор. роботі. Разом із дружиною видав повість-хроніку «Подвижник» (2007) про рід Старухів, разом із з Р. Сушком – брошуру «Хроніка нищення української мови. Факти і комен­тарі» (6-е вид. – 2014); уклав зб. документів «Окупанти без мас­ки» (2010; 2011; усі – Київ).

Б. М. Горинь

Стаття оновлена: 2016