Левицький Михайло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Михайло Васильович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Михайло Васильович (16. 03. 1948, с. Пукеничі Стрий. р-ну Львів. обл.) – поет, перекладач, графік, громадський діяч. Чл. НСПУ (1981), НСХУ (1995), НСЖУ (2007). Орден «За мужність» 3-го ступ. (2009). Всеукр. літ.-мист. премії ім. І. Блажкевич (1993), братів Б. та Л. Лепких (2009). Навч. у Львів. ун-ті (1967–69), закін. Дрогоб. пед. ін-т (Львів. обл., 1972). Працював кор., учи­телем, художником Стрий. худож.-оформлюв. комбінату (1978–83). Відтоді – у Тернополі: на худож.-оформлюв. комбінаті, кор. г. «Відродження». Від 1987 – на твор. роботі. Співзасн. і 1-й голова Терноп. крайової орг-ції НРУ (1989). Автор зб. віршів «Мамині перепілки» (1979), «Світ околиць» (1986; обидві – Львів), «Я завжди був закоханий в дерева» (1993), «Вівторок» (1994; до обох виконав ілюстрації), «Де ростем, там мусимо цвісти» (1998), «З останньої пелюстки літа…: Вибрані поезії» (2004); кн. скоромовок і розмальовок «Сніг горів од снігурів» (1992), зб. для дітей «Великдень» (1993; усі – Тернопіль); кн. перекладів «Ранок» М. Рубцова (К., 1986), «Відгомоніла золота діброва» С. Єсеніна (Т., 1999). Для лірики Л. властиві природність поет. образності, мелодійність, культура форм. Учасник обл., всеукр. мист. виставок від кін. 1970-х рр. Персон. – у Тернополі (1986, 1992, 1994). Осн. галузі – книжк. і станк. графіка (переважно пейзажі).

Тв.: станк. графіка – «Батьків сад» (1985), «Ранкові Карпати» (1987), «У схололих ярах», «Надвечір’я» (обидва – 1988), «Старий ставок» (1991), «Сльоза першого кохання» (1995), «Гайок біля ставка» (1998), «Збруч» (1999), «У царстві лісовика» (2009), «Подолянка» (2014).

І. В. Дорош

Стаття оновлена: 2016