Левицький Орест Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Орест Іванович

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Орест Іванович (псевд.: Маяче­нець, Орленко; 13(25). 12. 1848, м-ко Маячка Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – 09. 05. 1922, Драбів. дослідна станція, нині Черкас. обл., похов. у с. Митлашівка Драбів. р-ну) – історик, правознавець, архівіст, етнограф, прозаїк. Походив із давнього козацько-старшин. роду. Акад. ВУАН (1918). Дійс. чл. НТШ (1911). Дійс. чл. (1878), чл. ради (1885–1902), заст. голови (1902–05) Істор. т-ва Нестора-літописця. Дійс. чл. Київ. юрид. т-ва по відділ. звичаєвого права (1883), УНТ (1907), Моск. археол. т-ва. Почес. чл. Полтав. губерн. вченої архів. комісії та церк.-істор.-археол. ком-ту (1906), Укр. правн. т-ва (1917). Навч. у Полтав. духов. уч-щі та семінарії (1859–69), на юрид. (1869–70) й істор.-філол. (1870–74) ф-тах Ун-ту св. Володимира у Києві. 1874–1921 – відп. секр. Тимчас. комісії з розбору давніх актів; водночас викладав у чол. г-зії та муз. уч-щі; 1879–87 – пом. зав. Центр. архіву давніх актів. Актив. співроб. ж. «Киевская старина», співред. (разом із М. Грушевським) ж. «Україна». 1909–14 також входив до складу журі з присудження премій за конкурсні проекти пам’ят­ни­ка Т. Шевченку в Києві. У ВУАН: від 1918 – голова Постій. комісії для виучування звичаєвого права, від 1919 – чл. Комісії для ви­учування історії зх.-руського й укр. права, від 1921 – голова Правн. т-ва і Комісії для складання енциклопед. словника; від 1918 – секр., від 1920 – голова Соц.-екон. відділу, від грудня 1919 до липня 1921 – заст. і в. о. Голови-президента УАН, від березня 1922 – Президент ВУАН. Наук. діяльність розпочав у студент. роки під кер-вом В. Антоновича. На становлення Л. як науковця і громад. діяча знач. вплив справили Стара (Київ.) громада та Пд.-зх. відділ Рос. геогр. т-ва. Досліджував проблеми родин. і звичаєвого права, історію укр. Церкви, побуту, селянства та судочинства; вивчав архіви Києва, Луцька, Володимира-Волинського, Житомира, Харкова, Кременця, Полтави, Чернігова, Москви та ін.; описував церкви Поділля, Волині, Полтавщини; 1905–09 разом із архієпископом Парфенієм (Левицьким) і П. Житецьким брав активну участь у перекладі Євангелія укр. мовою. Зробив знач. внесок в опрацювання укр. правн. термінології, 1917–19 очолював термінол. комісію Укр. правн. т-ва та комісію по виробленню укр. юрид. термінології при Мін-ві судових справ Української Держави; від 1919 – Правничо-термінол. комісію УАН. Вже перша надрук. праця Л. «Очерк внутренней истории Малоросии во второй половине XVІІ в.» (К., 1875) вирізнялася глибиною та масштабністю досліджень. 1878 опублікував «Летопись Самовидца по новооткрытым спискам» із ґрунт. влас. розвідкою «Опыт исследования о летописи Са­мовидца». Знач. внеском в укр. історіографію cтало 2-е вид. під його кер-вом фундаментал. 3-том. зб. «Памятники, изданные Киевскою Комиссиею для разбора древних актов» (К., 1897–98) із важливими джерелами з історії України 16–18 ст. У 3-му томі «Архива Юго-Западной России» (К., 1909) вміщено «Акты о брачном праве в семейном быте в Юго-Западной Руси в ХVІ– ХVІІ вв.», які Л. збирав понад 30 р. переважно у луцьких, володимир-волин. і житомир. актових книгах (додав також нарис «Черты семейного быта в Юго-Западной Руси в ХVІ– ХVІІ вв.»). На основі істор. розвідок кін. 19 ст. написав низку оповідань, серед яких – «Ганна Монтовт», «Пашквіль», «Превелебний сват», «Єзуїтська преподобниця» (усі – 1911), «Нехворощанський сотник», «Орель­ський пустельник» (обидва – 1914), «Лиха свекруха», «Помста загублених» (обидва – 1915), «Несподіваний шлюб» (1916), «Лакей його преосвященства» (1917; усі опубл. у «ЛНВ»), «Український шляхтич Прокіп Верещака: його пригоди під час Хмельниччини» (1917); «З розстриги сотник», «Пан Сенюта» (обидва – 1918; усі опубл. у ж. «Україна»). Влас. архів і б-ку 1921 передав ВУАН (нині зберігаються в Ін-ті рукопису НБУВ).

Пр.: О семейных отношениях в Юго-Западной Руси в ХVI–ХVII веках // Рус. старина. 1880. № 11; Южно-русские архиереи ХVІ–ХVІІ веков // КС. 1882. № 1; Богдан Хмельницкий: Биогр. очерк // Истор. деятели Юго-Запад. России в биографиях и портретах. Вып. 1. К., 1883; Внутреннее состояние Западно-Русской церкви в Польско-Литовском государстве в конце ХVІ ст. и уния. К., 1884; Кирилл Терлецкий, епископ Луцкий и Острожский: Истор.-биогр. очерк с его портретом // Памятники рус. ста­рины в Запад. губерниях. Вып. 8. [Б. м.], 1885; Ипатий Потий. Киевский униатский митрополит: Истор.-биогр. очерк с его портретом // Там само; Очерки старинного быта Волыни и Украины. К., 1891; Историческое описание Влади­миро-Волынского Успенского храма, построенного в половине ХІІ в. князем Мстиславом Изяславовичем. К.; Влади­мир-Волынский, 1892; Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов (1843–1893): Истор. зап. о ее деятельности. К., 1893; Южно-русская женщина в ХVІ–ХVІІІ вв. // Иллюстриров. сб. Киев. лит.-артист. об-ва. К., 1900; Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине ХVІІ в. К., 1902; О положении крестьян в Юго-Западном крае во 2-й четверти ХІХ в. // КС. 1906. № 7/8; Черты семейного быта в Юго-Западной Руси в ХVІ–ХVІІ вв. К., 1909; По судах Гетьманщини. Нариси народного життя Гетьманщини 2-ї пол. ХVІІ віку. Х., 1930.

Літ.: Василенко М. П. Академік Орест Іванович Левицький: [Некролог] // Зап. соц.-екон. відділу УАН. Т. 1. К., 1923; Сімзен-Сичевський О. М. Список праць академіка О. І. Левицького в хронологічному порядку // Там само; Грушевсь­кий М. Орест Левицький: [Некролог] // Україна. 1924. Кн. 1–2; Міяковський В. З оповідань Ореста Івановича Левиць­кого // Наук. зб. ВУАН у США. Нью-Йорк, 1952; Москвич Л. Г., Сторчак А. І. Ви­­датний історик, археограф, архівіст (До 120-річчя від дня народження О. І. Ле­­вицького) // УІЖ. 1968. № 12; Дзира Я. Третій президент // Наука і культура. Україна. 1989. Вип. 23; Мокляк В. О. Орест Левицький (1848–1922): Бібліогр. покажч. П., 1993; Баран Є. М. Художня проза Ореста Левицького // КС. 1997. № 5; Москвич Л. Г., Сарбей В. Г. Академік УАН Орест Іванович Левицький (1848–1922 рр.): Життєпис, бібліографія його праць і праць про нього. К., 1998; При­ступа С. Останній притулок Ореста Ле­­вицького // Вісн. НАНУ. 1999. № 6; Те­­рещенко К. П. Левицький Орест Іва­но­вич. Особові архівні фонди Інституту рукопису. К., 2002; Балушок В. Наукова спадщина Ореста Левицького в контексті етнологічної науки // НТЕ. 2009. № 2; Гирич І. Орест Левицький як суспільний діяч і науковець: До 160-річчя від дня народження // Сучасність. 2009. № 3/4; Усенко І. Б. Правові аспекти на­­укової творчості академіка О. І. Левиць­кого // Правова держава. Вип. 21. К., 2010.

І. Б. Усенко

Стаття оновлена: 2016