Левицький Осип - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Осип

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Осип (21. 12. 1886, с. Нижній Вербіж, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 06. 1973, м. Форт-Вейн, шт. Індіана, США) – громадсько-культурний і військовий діяч, педагог. Навч. у Коломий. (1898–1902) і Львів. академ. (1902–05) г-зіях, Ун-тах у Львові (1909) і Ґраці (Австрія, 1913). У 1914 мобілізов. до австр. армії, був ад’ю­тантом австр. військ. аташе у Києві, його перекладачем на переговорах із С. Петлюрою і П. Ско­ропадським. Від 1919 – в УГА: повіт. комендант Рогатина (нині Івано-Фр. обл.), ад’ютант коменданта військ. округи Бережани (нині Терноп. обл.), нач. Пресової квартири у Кам’янці-Поділь­ському (нині Хмельн. обл.). Від 1920 учителював в укр. г-зії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ; 1934–39 і 1941–44 – дир.). Організатор у Станіславі та навколиш. селах «Пласту», ред. часопису «Український пластун» (1920–24). У 1944 вимушено емігрував, був дир. укр. г-зій у Криниці (нині Польща) і Відні. 1948 переїхав до Зальцбурґа (Авст­рія), учителював в укр. г-зії, був головою «Учительської громади», інспектором нар. шкіл. Від 1949 – у США, мешкав у м. Чикаґо, працював у т-ві «Самопоміч», організував українозн. школу в парафії св. Миколая. Інспектор шкіл. ради УККА для шт. Іллінойс, Мічиґан та Огайо. Автор кн. спогадів «Галицька Армія на Великій Україні: Спомини з часу від липня до грудня 1919» (Відень, 1921).

Літ.: Мазурак Я. І. Бережанщина літературна: Біогр. довід. Бережани; Т., 2014; Полєк.

В. Т. Полєк

Стаття оновлена: 2016