Левицький Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Левицький Тадеуш

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Тадеуш (Lewicki Tadeusz; 29. 01. 1906, Львів – 22. 11. 1992, м. Краків, Польща) – польський сходознавець-арабіст, історик-медієвіст, джерелознавець. Дійс. чл. Польс. АН. Закін. г-зію у Львові (1925), навч. на правн. відділі Львів. ун-ту. 1928 вивчав політ. науки і сх. мови у Парижі. Після подорожі до Алжиру вирішив стати орієнталістом і продовжив навч. на теол. відділі Львів. ун-ту, де 1931 здобув докторат з історії Пн. Африки. 1932–34 стажувався у Сорбонні та Коледжі де Франс (Париж). Під час 2-ї світ війни брав участь у Русі Опору в лавах Армії Крайової. 1948–49 працював у Польс. АМ; 1949–69 – зав. каф. орієнталістики, водночас від 1954 – надзвич., від 1960 – звич. проф., 1960–62 – декан філол. ф-ту, 1969–67 – дир. Ін-ту орієнтал. філології Яґеллон. ун-ту в Кракові; за сумісн. 1953–68 – н. с. Ін-ту матеріал. культури Польс. АН. Осн. наук. праці присвяч. араб. джерелам з історії сх. слов’ян і Польщі, історії мусульман. Пн. Африки, орієнтал. нумізматиці. Голова Польс. сходозн. т-ва (1958–80), засн. (1958) і перший гол. ред. академ. ж. «Folia Orientalia» (Краків).

Пр.: La voie Kiev – Vladimir // Rocznik orientalistyczny. 1938. Т. 13; Świat słowiański w oczach pisarzy arabskich // Slavia antiqua. 1949. T. 2, № 2; Zagadnienie Gotów na Krymie // Przegląd Zachodni. 1951. № 5–6; Skarb dirhemów arabskich z Piwonic koło Kalisza // Wiadomości archeologiczne. 1953. Т. 19, z. 2–4; Źródła hebrajskie do dziejów Słowian i niektórych innych ludów Środkowej i Wschodniej Europy: wyjątki z pism religijnych i prawniczych XI–XIII w. Wroclaw, 1956; Księga tysiąca i jednej nocy: Przypisy i objaśnienia. Warszawa, 1976; Materiały pomocnicze do nauki języka arabskiego. Kraków, 1980.

Літ.: W. Kubiak. Professor Tadeusz Le­­wicki (January 28, 1906 – November 22, 1996 // Rocznik orientalistyczny. 1997. Т. 50, z. 2.

Ю. М. Кочубей

Стаття оновлена: 2016